Свастика: благословення чи прокляття?

Posted by on September 10, 2012

Свастика

Коли в 1918 році війська Білої Армії зайняли Єкатеринбург, всі вільні від нарядів офіцери потягнулися до будинку Іпатьєва. Тиждень тому там була розстріляна царська родина. Ті, хто прийшов на місце трагедії розкрили двері спальні і з подивом виявили на косяку вікна, а також поряд з ліжком спадкоємця Олексія таємничі знаки. Рукою Олександри Федорівни там акуратно були виведені рівносторонні хрести з загнутими вліво кінцями…

Тепер-то кожній, часом і без жодної освіти, людині відомо – свастика. А лондонська «Times», рецензуючи американський фільм «Микола і Олександра», назвала навіть Олександру Федорівну «фашиствуючою Брунгільдою». Смішно сперечатися з подібною нісенітницею, а проте мовчазне табу на використання одного з найцікавіших символів людства скасовувати ніхто не поспішає. У сучасній свідомості він асоціюється з політикою Третього рейху. З тих пір свастика нібито зробилася «символом варварства і людиноненависництва».

Небажаним вважається використання цього знака в емблематиці, на фірмових логотипах, при випуску товарів масового споживання (тканин, кераміки і т.п.). Хоча, на думку дизайнерів, свастика є одним з найбільш функціонально-виправданих елементів декору. Односпрямований рух лопатей, якому вона відповідає в механіці, властивий величезному числу обертових механізмів. Нічого не знаючи про свастику (і не підозрюючи за нею криміналу), її несвідомо креслять діти. Вона як би сама виникає з під руки маленького художника, коли, бажаючи виразити швидкість і стрімкість, дитина перетворює в свастику простий квадрат. Процеси, схематичним вираженням яких служить свастика, можна виявити на всіх рівнях світобудови. У мікросвіті клітини утворюють живий ембріон, зчіплюючись між собою у формі свастик (процес адгезії). Спіралеподібними свастиками прийнято позначати обертання галактик в астрофізиці. Така відповідність відкрита далеко не сьогодні і була добре знайома давнім традиціям.

Проте лише нещодавно американським етнологам Стенлі і Рут Фрідам вдалося зафіксувати і достовірно пояснити церемонії, які досі практикуються в Північній Індії, де свастика символізує процес походження Всесвіту. У ритуалах, пов’язаних із весіллям і народженням дитини, священик служить треби, в яких використовується цей знак, намальований кольоровими пудрами на землі і заодно служить вівтарем для запалювання вогню. На святах жінки часто малюють свастику на глиняному посуді, землі, стінах. Коли якийсь важливий для свята предмет прибирається після його завершення, свастику наносять на те місце, де він раніше знаходився, щоб зло не змогло туди проникнути. Селяни розповідали Фрідам, що вони креслять її тому, що це сприятливий знак, але більшого вченим витягнути не вдалося. Сенс арійських обрядів, колись принесених загадковим північним народом на землю Індії, забувся за минулі тисячоліття, хоча сама форма цих обрядів дотримується нащадками неухильно: без них немислиме повсякденне життя благочестивого індійця.

Свастика

Мета накреслення свастики відкрилася несподівано. Етнологів запросили на церемонію шлюбного циклу, відому як «Барат лена» (barat lena) – зустріч майбутніх нареченого і нареченої. На латунному підносі для приношень виднілася викладена з куркуми свастика. На кожній з дев’яти точок, які, поєднуючись, утворювали її форму (центр, вершини кутів і закінчення гілок), були насипані купки рису. Як більшість людей, Стенлі і Рут звикли розглядати гілки свастики. Але в той момент вони вперше звернули увагу на її остов цілком, тобто на дев’ять рисових гірок …

В індійських ведах описано саме дев’ять надприродних сутностей граха. Це – п’ять планет, видимих неозброєним оком (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн), Сонце і Місяць, а також дві вузлові точки орбіт, коли Місяць знаходиться в тій же площині, що Сонце і Земля, і може відбутися затемнення. В індуїстських самскарах (правовірних ритуалах) граха зазвичай представлені дев’ятьма квадратами, розташованими трьома рядами, по три – у кожному. Кожен квадрат являє собою окремий символ якогось божества, а в спрощеному вигляді вони замінюються дев’ятьма точками. Центральний квадрат (бінду) є Сонцем, творчим початком, навколо якого розташовані інші божества, які разом із Сонцем представляють цілу світобудову. В ході богослужіння відбувається видозміна граха, яка позначає творення космосу, що виражається в проведенні ліній між дев’ятьма точками.

Лінії свастики – це драматичний шлях з’єднання точок (божеств) між собою, що робить саму свастику (світобудову в цілому) більш зримою, проявленою. Дії брахмана таким чином відтворюють схему Всесвіту в процесі становлення, еволюції. Якщо ж лінії провести далі, не залишаючи розривів між ними, то вийде великий квадрат, розбитий на дев’ять дрібних. Він буде символізувати повністю «укомплектований» космос – кінець творіння і початок нового циклу. Згідно ведичним уявленням сприятливий результат земних справ забезпечує їх погодження з загальнокосмічними процесами. Воно і здійснювалося під час обряду, який так зацікавив дослідників. Відомий знавець символіки Рене Генон якось зауважив, що свастику слід вважати не символом миру, а схемою впливу першопринципів на світ. Головна властивість цього знаку – динамічність. Можливо, саме тому його обирали своєю емблемою чимало революційних рухів неспокійного XX століття?

Використання свастики націонал-соціалістами зазвичай затьмарює інші факти, які, на наш погляд, не менш цікаві. Так, після приходу до влади в Росії Тимчасового уряду почали друкувати знамениті «керенки», де за двоголовим орлом проступає свастика. Правосторонню свастику зі вкраплень абревіатурою РСФСР намагався ввести в якості військової емблеми В. І. Шорін на Південно-Східному фронті в 1918 році. З цим знаком в 1922 році продовжувала виходити газета ЦВК і обкому РКП (б) «УланХаленг» («Червоний калмик»). Але і протилежна сторона не відставала. Буддійська свастика стала емблемою сформованого за клопотанням отамана Г. М. Семенова Монголо-Бурятського кінного полку імені Доржо Банзарова…

Свастика

Або перенесемося в іншу точку планети. 1925 рік. Центральна Америка, Панама. Збунтувалася велика частина індіанців куна. Повсталі вбили всіх представників панамської поліції, що жили на їх землі і заснували незалежну республіку Тулі, чий прапор – свастика на помаранчевому полі, оточений червоним кантом. Це утворення проіснувало, принаймі, ще чотири роки. Особливо цікаво те, що і емблема, і назва республіки збігаються тут з назвою іншої організації, правда, таємної, яка знаходилася за десятки тисяч кілометрів.

Утворене в 1918 році як Мюнхенське відділення берлінського Тевтонського Ордена суспільство Тулі (куди, до речі, увійшов Адольф Гітлер) активно використовувало у своїй символіці свастику. За свідченням біографів майбутнього фюрера, символ свастики з’явився поруч з ним на першому ж публічному виступі в 1921 році: «Новий червоний прапор … з чорною свастикою в білому диску було розгорнуто в перший раз. Ефект був настільки приголомшливим, що навіть сам Гітлер був приємно здивований. Відтоді свастика стала одним з найдієвіших містичних знарядь Гітлера… Невідома сила виходила від загадкового знаку.» У 1923 році на з’їзді нацистів вождь так пояснив значення триколірного партійного прапора: біле коло на червоному тлі – символ національної чистоти і сили, чорна свастика – заклик до нещадної боротьби з комуністами і євреями. Правда, свастика на німецькому прапорі виникала вже в ході першої світової війни, наприклад, коли солдати і офіцери, що поверталися з фронту організовували так звані «вільні корпусу» з відмітним знаком у вигляді неї.

Свастика

Росія, Панама, Німеччина … Інтерес до свастики в останній країні пояснюють приблизно так. Об’єднання німецьких земель в середині XIX століття дало потужний імпульс для націоналізму, пошуку древніх коренів молодої європейської держави, що бажав ні в чому не відставати від своїх суперників. Англія і Франція, наприклад, в цей період вели активну пропаганду свого «кельтського» героїчного минулого, де кельти поставали споконвічним населенням Європи. Скориставшись досягненнями науки, грунтовні німці вирішили поставити собі на службу інший міф – «арійський». Германці оголошуються найближчими родичами індійських аріїв, покликаних нести світло найдавнішого знання зниклої цивілізації. Символом переможної ходи арійців і повинна була стати свастика, індійський знак щастя. Гітлер не винайшов тут нічого нового. Задовго до націонал-соціалізму теософи проголосили свастику прапором прийдешнього всесвітнього союзу.

Тим не менше вченим Третього рейху доставило чимало клопотів те, що, крім народів арійського походження, свастика була відома практично в усіх куточках планети. Якщо її присутність в святилищах Індії, Шрі-Ланки, Непалу, В’єтнаму, Камбоджії, Лаосу, Індонезії, Китаю та Японії можна пов’язати з індуїзмом або з його реформатором царевичем Гаутамою (Буддою), та ось більш древні знахідки в тому ж Китаї явно випадають з цієї схеми. Ще до вторгнення аріїв на півострів Індостан свастика застосовувалася як печатка місцевої хараппської культури (2300-1700 р. до н.е.)

А що говорити про побутування свастики на інших материках?! Правильні, хрестовугільні свастики, виготовлені з міді, були розкопані в горах Хоупвел (штат Огайо). Їх вік близько 2000 років. На похоронній стелі 2-3 ст. царства Мерое, у північно-східній Африці, лівостороння свастика прикрашає одяг жінки, прийдешньої в загробний світ. У Ашанті (Гана) свастика вибита на золоті гирьки для зважування золота. Список можна продовжувати, але краще сформулювати висновок: свастика була відома не тільки індоєвропейцям … і не тільки давнім традиціям.

Свастика

Християнство не становить тут винятку. Вже в перших століттях нової ери свастика з’являється в катакомбах імператорського Риму. Цей знак, ставши поруч з надгробною епітафією, сприймався як вказівник на порятунок, порятунок, отриманий душею праведника. На посудинах з причастям свастика позначала благодать Святого Духа.

Видимим проявом Духа християни визнавали вітер. Вірили, що разом з вітром про присутність Святого Духа свідчать вогонь і сильний звук, як це описано в сцені П’ятидесятниці (Дії Апостолів). На куполах московських храмів XV-XVI століть сходження Святого Духа зображувалося у вигляді спіралевидної розкрученої свастики. У центрі купола (там, де згідно візантійському канону писався Господь Вседержитель) викладалися цеглинками 13 спіралей, що розходяться з єдиної точки. Іншим поширеним застосуванням свастики в храмі були меандрові пояси.

Священний знак наносився на потири, крещальні і водосвятні чаші. Болгари часто прикрашали свастиками цілющі джерела. Свастика використовувалася як на окладах напрестольних Євангелій, так і всередині, на заставках і мініатюрах. Золота хранителька святих мощей з Варнського монастиря опоясана подвійним поясом з духоносних символів. У різних варіаціях свастика була присутня на середньовічних надгробках Русі і південнослов’янських земель. Здавна зберігають її хачкари (хрестоносні камені) Вірменії.

На іконах Нерукотворного Образу Спасителя, Різдва Пресвятої Богородиці, Різдва Христового та інших можна відшукати самі химерні форми свастичних знаків: промінчики на них в’ються, згинаються, протікають крізь ромби, квадрати, овали і кола, втілюючи в геометричних символах величні істини християнської метафізики.

З незапам’ятних часів свастика отримує широке поширення в повсякденному побуті слов’ян. Наразі важко відокремити власне християнство в народному мистецтві від язичницької. Після хрещення архаїчні вірування з’єднуються з церковним мистецтвом. Свастика сприймалася і як древній родовий знак, і як одна з форм хреста. Спіралевидні свастики опромінювали слов’янські будинки, починаючи з кінчика даху, спускаючись по причелинам, різьбленим ставням вікон, дерев’яним ганкам. Знаки ставилися на прялках і ткацьких верстатах, застосовувалися в оздобленні меблів і посуду.

Особливо вражає кількість свастик в народному одязі; тут вони в основному з прямими кутами. Одні і ті ж орнаментальні комплекси присутні в палеолітично ромбо-меандровому стилі і вишивках вологодських селянок початку XX століття. Символ сходження та прийняття Духа Божого, так само як у храмі (бо згідно з Євангелієм кожна людина – це живий храм) пронизував традиційний одяг з голови до п’ят. Свастики покривали коруни і кокошники жінок, плечі та інші частини сорочок, фартухи, пояси. Їх вишивали на весільних ширінках і святкових рушниках, в’язали на зимових панчохах і рукавичках. Немов світловий потік, посіяні свастики навіть у самій структурі тканини.

Свастика

Слов’яни називали Свастичний орнамент зайцями (тобто відблисками Сонця – сонячними зайчиками), кіньми, (кінь був сонячним знаком у всіх індоевропейщев), огнівцями, рижиками (язиками полум’я). Майстер хохломського розпису Степан Павлович Веселів, малюючи на дерев’яних тарілках ромб і свастику у центрі, називав її «рижиком», пояснюючи, що це «вітер травички коливає, ворушить». Народна свідомість донесла первісний зміст вживання свастики – не просто символу стихії, але того, хто розпоряджається стихіями – вічного вітру, Святого Духа. Вживання свастики в ритуальній їжі тісно пов’язане з річним обігом Сонця. На свята у селах досі випікають свастикоподібні пряники, звані на півночі «тетерів», а південніше – «клубцями». Особливої уваги заслуговують знамениті хороводи, багато з яких при погляді зверху складаються в трьох-, чотирьох- і багатопроменеві свастики.

Але чим пояснити надзвичайний інтерес до свастики в сім’ї останнього російського самодержця? Дійсно, Олександра Федорівна велить гравірувати свастику на подарунках, особистих речах (аж до передка автомобіля), ставить на завершення листів, а в грудні 1917 року пише Анні Вирубовій: «Послала тобі принаймні 5 намальованих карток, які ти завжди можеш пізнати за моїми знакам («свастика») … ». Н. Е. Марков (Співай), який намагався звільнити царську сім’ю, згадував: «Нашим умовним знаком була свастика …» Серед речей, зібраних слідчим Н. А. Соколовим, був рукописний Псалтир, який належав государині, де на одній із сторінок є підкреслено виділена серед рослинного орнаменту крестокутна свастика. Яких тільки неймовірних здогадок не будувалося з цього приводу!

Свастика

Не ризикуючи спростовувати найбільш інтригуючі з них (наприклад, про приналежність цариці до секретної організації «Зелений дракон»), поділимося простим міркуванням. Свастика, до всього іншого, є одним з найдавніших ознак лідерства. Hа антропоморфних статуетках свастики, поставлені зліва і справа є чітким атрибутом вождя. Розміщенню свастик на одязі, обладунках, інших речах правителів і начальників різних чинів, народів та епох можна присвятити окрему працю. Верховний носій влади в ведичній традиції, Чакраварті (буквально «обертаючий колесо») символічно ототожнювався з духовним принципом «нерухомого двигуна». Тим, «хто, перебуваючи в центрі світобудови, управляє рухом речей, не приймаючи в ньому безпосередньої участі…

Центр, про який йде мова, – це нерухома точка … іменований «полюсом» буття, бо саме навколо нього здійснюється колообіг світу, який, у свою чергу, найчастіше символізується колесом: саме так йде справа і у кельтів, і у індусів. Такий істинний сенс свастики, знака, поширеного від Далекого Сходу до Крайнього Заходу; це перш за все «знак полюса», про що варто було б знати сучасним вченим », – нагадував Р. Генон. Ці міркування езотерика про природу абсолютної влади явно нагадують прийняте в православ’ї вчення про Утримуваючого. Показово, що російські буддисти дійсно сприймали імператора Миколу як Чакраварті, «Царя Дхарми», добродійного і мудрого правителя, який всіляко підтримує вчення Будди…

Отже, що ж криється за свастикою: щастя чи горе? жар табірних печей або тихе дихання вітру? І що чекає людство, настільки налякане фашистами, що воно вирішило забути принцип обертання власної планети?! Однозначної відповіді на ці питання поки не існує. На думку спадає епізод з повісті «Тінь над смутою» майстра чорної фантастики Говарда Лавкрафта. Її герої стикаються з могутнім і безжальним злом – плем’ям людей-амфібій, які приплили з Тихого океану та загрожують людям. Від них немає порятунку, але є надія, що чудовиськ зможуть затримати дивні талісмани зі свастикою, знайдені на одному острові, звідки вони чомусь зникли. Єдине, що заважає героям використовувати цей талісман – сумнів: яка ж дія – залучення або відлякування? – він таки творить…

Автор: Р. Багдасаров.

P. S. Духи вещают: Вот так вот, оказывается свастика, которую у нас все ошибочно связывают с фашисткой Германией и Адольфом Гитлером, на самом деле является очень старинным и сакральным эзотерическим символом. А разбираться в сакральном значении различных символов – это уже эзотерика для начинающих, ведь некоторые символы (та же свастика, инь и янь, египетский крест, т. д.) порой являются внешними ключиками к познанию нашей внутренней природы. Важно только уметь их читать и видеть за ними глубинную суть.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers