Про характер. Частина п’ята.

Про характер. Частина п’ята.

Євромайдан

ЯК ФОРМУЄТЬСЯ ХАРАКТЕР

Характер формується серед безлічі дрібних обставин, які менше або більше стоять під владою й наглядом людини. Нема ні одного дня, в якому характер не формувався б, чи то в доброму, чи лихому розумінні. Немає ні одного вчинку, хоч би й який він був звичайний, що не мав би цілої низки наслідків, як немає волоса, хоч би й як тонкого, що не кидав би тіні.

ВСЕ ЗАЛИШАЄ СВІЙ СЛІД

Кожна діяльність, кожна думка, кожне почуття впливає на формування настрою, звичок, розуму й неминуче впливає на всі вчинки нашого майбутнього життя. Так отже характер підлягає безнастанній зміні, стає кращим або гіршим, то підноситься, то падає. „Нема в моєму житті ні одної такої помилки, ні одної такої дурниці — каже Рескін, — яка не виступала би проти мене самого, щоб знівечити мою радість, щоб пошкодити мені в моєму посіданні, в моєму погляді, в моєму пізнанні. Зате кожний давніший чесний намір мого життя, кожний проблиск правди й доброти в тим прагненнях, стає мені тепер підпорою, помагає мені тепер у моєму мистецтві й моєму осуді”.

ДОБРИЙ ПРИКЛАД

Механічний закон, по якому причина й наслідок рівні між собою, проявляється також у моральності. Робить хто добре, то й йому роблять добре; а хто робить іншим зле, то й йому тою самою мірою міряють. Ба, що більше! Добрий приклад має й на інших такий самий вплив. Наприклад Іван поміг Василеві, коли Василь погорів. Василь найперше віддячується Іванові, а при нагоді помагає й іншим у нещасті, пам’ятаючи про те, що й йому в нещасті помагали. Андрій живе собі щасливо. Але й він іде за добрим прикладом Івана й Василя (бо це лежить вже в природі чоловіка, що на нього має вплив добрий чи злий приклад) і він також старається помогти нещасливим.

ЧОЛОВІК – ПАН ЖИТТЯ

Одначе чоловік є не так витвором як радше творцем обставин; він має вільну волю, отже може надати своїм вчинкам такий напрям, що вони скоріше принесуть добрі овочі, ніж лихі. Годі спихати всю вину на «лиху долю», «погану владу» та на «ворогів», — бо чоловік сам творець своєї долі. Серед таких самих обставин хтось приходить до великого розуміння, а інший ні до чого не приходить. Вирішує в цій справі лише сильна воля й охота. „Гранітовий уламок — зауважує справедливо Люїс є для слабого перешкодою, а для сильного наріжним каменем пишної будови”.

Євромайдан

ВАЖКІСТЬ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ

Та характер годі сформувати без напруги й зусилля. Треба себе самого вічно перемагати, навчати, наглядати. Не раз надходять хвилі сумніву, не раз доводиться спотикнутись і впасти, не раз треба переборювати, перемагати перешкоди і спокуси. Та коли в нас дух міцний, серце сильне, то не маємо чого боятись: перемога буде на нашій стороні. Вже саме прагнення йти вперед і осягнути вищий щабель заохочує нас і додає нам сили. А хоч нам і не вдасться дійти до мети, то вже саме те прагнення дійти – робить нас кращими.

ЩО РОБИТИ? (І ХТО ВИННИЙ?)

Кожний із нас, ведений ясним світлом великих прикладів, які дають нам найблагородніші постаті людства, має не тільки право, але й обов’язок прямувати до найвищого ступеня характерності, старатися стати найбагатшим не на маєтки але на прикмети духу; осягнути не найвище становище в світі, але найвище становище справжньої чесності; статися не найпроворнішим, але найчеснішим, не наймогутнішим і найвпливовішим, але найправдомовнішим, найсправедливішим і найчеснішим.

«НАЙБЛАГОРОДНІШОМУ!»

Дуже мудро поступив якось князь Альберт, чоловік дуже доброго серця, що завдяки своїй людяній вдачі вмів сильно впливати на інших, при нагоді признання річної нагороди в велінгтонській школі. Він зазначив, що ту нагороду має одержати не найчемніший хлопець, ні найбагатший на знання, ні найточніший, ні найпильніший, ні наймудріший, — лише найблагородніший, себто такий, по кому можна б сподіватись, що з нього виросте великодушна, благородно думаюча людина

В ЧОМУ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ХАРАКТЕР

Характер проявляється в поступовому ґрунтуванні на справедливості й практичній мудрості. Характер у своїй найкращій формі — це воля одиниці, якої основою є релігія, моральність і розум. Характер вибирає собі свою дорогу розважно і йде по ній сміливо та безупинно, причому ставить обов’язок вище як славу, добру совість вище як похвалу світу. Він шанує переконання інших, береже свої переконання і свою незалежність. Він має відвагу бути навіть тоді морально-чесним, коли це не робить його імені голосним; він чекає спокійно, аж час і хід подій дадуть гідну оцінку його ділам.

Автор: Семюель Смайлс, перекладено на українську та відредаговано паном Тимощуком.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers