Ой хто-хто Миколая любить
Ой хто-хто Миколаю служить
Українська народна пісня.

Напевно, не має в світі такого свята, яке б настільки любилось діткам як день святого Миколая. Я й сам маленький завжди із захватом чекав на того Миколая, який обов’язково нічкою 19-го грудня тихенько підкладав під мою подушку якісь файні іграшки, всякі солодощі, мандаринки, смачні цукерки. А потім в школі всі питали один одного: «А що тобі приніс Миколай?». А напередодні обов’язково писали листа до святого Миколая зі списком бажаних подарунків. Не знаю як зараз, але колись дітки насправді вірили, що по хатам ходить такий собі добрий дідусь з бородою, товстим животиком і не менш товстим мішком набитим всілякими подарунками на ймення Миколай (він же по сумісництву Санта Клаус, адже Санта Клаус походить від англійського «saint Nicolas», себто святий Миколай)

А ким справді був той святий Миколай, який розпочав таку чудову традицію? Отож, знайомтесь – Святий Миколай Чудотворець народився коло 270-го року у Грецькому містечку Патара, яке в ті часи (як і вся Греція) належали до могутньої Римської імперії. Народився Миколай у багатій християнській сім’ї, і кажуть, з малку був дуже побожним та релігійними хлопчиком. Дядько хлопця був християнським єпископом та очевидно мав на нього неабиякий вплив, надихаючи на служіння Богу. Невдовзі Миколай сам став священиком.

Після того, як померли Миколаєві батьки, він отримав від них у спадок чималі статки, які витратив на благодійність. Так існує легенда, що в місті жила одна бідна сім’я, де було троє вродливих дочок, однак батько не міг їх видати заміж, оскільки зовсім не мав грошей на придане. Відтак задумав не гідний вчинок – пожертвувати честю та незайманістю своїх донечок, щоб заробити трохи грошенят. І бути б дочкам представницями найдавнішої професії, якби не Миколай. Йому прийшло видіння про злочинний намір батька і він вирішив допомогти, таємно в ночі підібрався до їхньої оселі та кинув через вікно мішок з золотом. Невдовзі батько видав заміж свою старшу доньку. Побачивши файний результат свого благодіяння, Миколай не зупинився на досягнутому і в одну з наступних ночей знов кинув мішок з золотом в оселю бідняка – середня донька вийшла заміж. Батько, звісно, сильно дивувався несподіваним дарункам, і дуже хотів віддячитись своєму таємному благодійнику. На третю ніч він вже чатував на нього, почувши дзвін падаючого золота вибіг та наздогнав його, впізнавши в ньому святого Миколая впав до ніг та щиро дякував йому за порятунок від духовної погибелі.

І ще багатьом нужденним людям допоміг святий Миколай, але завжди його допомога була таємною, так, щоб ніхто не міг здогадатися, що то він помагає. Вже у зрілому віці Миколай відправляється у Палестину, в паломництво по святим місцям. Коли він плив на кораблі здійнялась буря, один з моряків, що в той момент знаходився на щоглі через сильну качку впав до низу і розбився на смерть, однак Миколай наділений величезною силою Духа, та святістю воскресив моряка. З тих пір його прозвали чудотворцем, а згодом святий Миколай став покровителем моряків.

Святий Миколай яко Санта-Клаус із своїми помічниками – міфічними ельфами (якими з часом обріс його образ у народній уяві) готує подарунки діткам.

Однак не подумайте, що Миколай був лише святим благодійником та втіленням християнської кротості та смирення, зовсім ні, в його біографії є один цікавий епізод, який показує трошки іншого Миколая, який при потребі міг і по морді декому заїхати. У 325 році за ініціативи імператора Костянтина відбувся Нікейський собор – безпрецедентна подія, найбільший християнський форум тих часів, на який з’їхались священики, єпископи з усіх куточків Римської імперії. Серед запрошених був і святий Миколай. На соборі велись палкі богословські дискусії. Був там такий священик на ймення Арій, який стверджував, що Ісус Христос не має Божественної природи, не є тотожним з Богом, лише Його сином. Це вчення Арія згодом стало відомо як аріанська єресь і породило велику смуту та чвари у тоді ще зовсім молодій християнській церкві. До слова, вчення Арія живе і понині, так ці його ідеї у наш час сповідує добре всім знайома (завдяки своїй нав’язливості) секта свідків Ієгови. На Нікейському соборі аріанська єресь була засуджена більшістю єпископів, а Арія відправлено у заслання.

До чого ж тут святий Миколай? А от до чого, якось під час засідання собору, коли Арій вів свою, особливу богохульну промову Миколай просто підійшов до нього та файно дав йому у вухо, як написано в переказах: “заушив Арія”. Такий аргумент суперечки в кращих традиціях дзен, мабуть після нього в Арія наступило зависання, і він програв всі свої богословські диспути. Отак то, звісно в очах поважних християнських єпископів то була скандальна (навіть хуліганська) витівка, через яку Миколая лишили священицького сану та ув’язнили на деякий час. Однак пізніше багатьом єпископам у снах було видіння: «Ісус Христос власною персоною подає Миколаю Євангеліє». Після цього його звільнили та повернули назад сан священика.

Ще багато хороших діл вчинив Миколай за своє довге життя і навіки вкарбував своє ім’я в історію як символ благодійності та милосердя. Помер святий 6 грудня 342 року від глибокої старості у грецькому місті Мира, похований в місцевій соборній церкві. Однак померло лише його тіло, а сам Миколай живе (і буде жити). Живе Миколай не де інде, а всередині кожного із нас, коли ми робимо дітками подарунки (своїм чи чужим), допомагаємо нужденним – це все наш маленький Миколай, який оселився у наших серцях. Бажаю всім знайти у серці Миколая, бути милосердними та веселих святкувань.

А ще на завершення пропоную послухати класну пісеньку: “Миколай Бородатий”.

P. S. Духи вещают: Если же вы думаете какой подарок подарить своим детям на день святого Николая, то наш взгляд лучшим подарком будет нечто, что откроет творческие способности ваших детей. Например, какие то музыкальные инструменты: пианино, гитару, а может даже нечто более экзотичное, скажем, варганы, купить которые можно на сайте khomus.ru.