Дивовижні співпадіння в релігіях різних народів. Продовження.

Дивовижні співпадіння в релігіях різних народів. Продовження.

Крилатий диск

Цікаво простежити поширення іншого релігійного символу в старому і новому світлі – знаку «крилатого диска». У стародавньому Єгипті його поміщали над входами в храми і на воротах. Так символічно зображували бога Гора, який у вигляді птаха або «крилатого диска» переслідував вороже начало – бога Сетха, що прийняв образ змії. Таємного, містичного сенсу цього символу ми ще торкнемось. Зараз нас цікавить інше. Виявляється, символ цей можна знайти над входами в храми у абсолютно різних народів.

І скрізь – у Вавилоні, в Єгипті, в Індії, в Америці і в Полінезії – «крилатий диск» означав одне: початок, «що дає життя, захисника життя, переможця ворогів життя». Батьківщина цього символу – Єгипет. Але як він почав свій шлях навколо земної кулі? Цього ми не знаємо.

На території стародавньої імперії майя, в місті Чічен-Іца, є храм бога Кукулкана, який, як кажуть перекази, прибув сюди зі сходу, через моря. Він привіз предкам майя закони і знання, а потім знову повернувся на свою невідому батьківщину. Подібно єгипетським храмовим будівлям, храм, присвячений Кукулкану, строго орієнтований по сторонах світу. До нього ведуть чотири широких кам’яних драбини по 365 ступенів кожна. Тераси храму діляться на 18 секцій, це становить число місяців в календарі майя. Кожна сходинка, кожний майданчик або виступ, як це було прийнято і в давньому Єгипті, мали якийсь символічний сенс.

До речі, про календарі. У майя рік складався з 360 днів, до яких додавалося ще п’ять нещасних або безбожних днів. Протягом цих п’яти днів не дотримувались закони, можна було не віддавати борг, обманювати … Точно такий же звичай існував у стародавньому Єгипті, в Вавилоні і далі на схід, в Індії.

Священні перекази і міфи по обидві сторони Атлантики стверджують, що історія світу поділяється на чотири століття, причому зараз люди живуть у четвертому. Кожен період або століття має свій колір.

Релігійна традиція всіх народів світу забарвлює чотири сторони світу в різні кольори. Це можна спостерігати і в Китаї, і на Яві, і в Єгипті, і в Америці. І знову найбільш повну відповідність ми знаходимо між країнами, розділеними океаном: між Єгиптом і стародавньою Мексикою.

Неважко простежити разючі аналогії і в забобонах. Якщо кішка починала вмиватися, бабці майя говорили зовсім, як у старій Росії: «до гостей». І в Західній Європі і по слов’янським повір’ями підмітати ввечері вважається не до добра. Така ж прикмета існувала і у майя. А якщо майя бачив уві сні, що у нього випав зуб, він чекав звістки про смерть родича або близької людини. У «Сонниках», які видавались в Європі, сон цей тлумачиться так само.

Збіги? Навряд чи. Адже збіги можуть бути скоріше в таких областях, де зв’язок явищ піддається логічному поясненню. А чому, наприклад, і у майя і у європейських народів число «13» вважається особливим, містичним числом? Сліди контактів залишились не тільки у сфері духовного життя народів. Є і матеріальні свідоцтва зв’язків, що існували колись. На фресках Помпеї знайдено зображення плодів «Апопа squamosa» і ананасів, батьківщиною яких є тільки тропічна Америка. Про це повідомляє відомий археолог Дж. Ф. Картер.

Підтвердження цим контактам були знайдені і в самій Америці. Так, в одному із стародавніх поховань була виявлена голова статуетки, яка, за твердженнями фахівців, безсумнівно, римського походження. У 1918 році в штаті Теннессі (США) на глибині двох метрів була знайдена римська монета II століття нашої ери, з узбережжя Венесуели виявили цілий скарб римських монет I-IV століть нашої ери.

Автор: А. Горбовський.

8 thoughts on “Дивовижні співпадіння в релігіях різних народів. Продовження.

  1. Цікаво було б дізнатися звідки усі ці данні і як можна перевірити їх достовірність. Я не люблю історію, дуже вже нею спекулюють, мені більше подобається логіка, її часто складно знайти, але вона завжди виводить нас до істини

  2. Олександре достовірність цих даних можна перевірити зазирнувши у першоджерела, А першоджерела в нашому випадку це священі та міфологічні писання різних народів: епос майя Пополь Вух (ось тут можна скачати http://lib.rus.ec/b/400078), шумерський епос про Гільгамеша (http://lib.rus.ec/b/98455), Біблія (думаю з її пошуком проблем не буде 🙂 ) Ще сюди можна було б додати китайський трактат Дао де Цзин (ось тут http://taopooh.narod.ru/3/kv.html гарний переклад на рос., на українську на жаль гарного перекладу немає) та Бхгавадгіту.

    Досліджуючи це все (а це вийде доволі серйозна, але й цікава робота) можна побачити багато спільного у різних та здавалося б таких несхожих релігіях. Один чоловік якось сказав: “Варто взяти все спільне що є у всіх релігіях і слідувати лише цьому, і тоді ми прийдемо до Бога”. Я з ним цілком згідний.

    Щодо історії та логіки, то мені до вподоби обидві ці дами, згоден, що історію часто викривляють, нею маніпулюють та взагалі пишуть переможці, але незважаючи на це все ж таки у ній можна знайти багато всього цікового, корисного та повчально-практичного (звісно не без допомоги логіки). Також надзвичайно важливе для історика (та й взагалі будь-якого дослідника чогось) є вміння читати між рядків. Бажаю успіхів у ваших пошуках!

  3. Дякую, за посилання, але вони не можуть бути достовірними джерелами, оскільки є лише перекладами перекладів перекладів і це в кращому випадку.

    Тут не можна не враховувати людський фактор і якщо навмисно шукати аналогії, то їх можна знайти усюди, адже закони природи писані єдиною мовою математики

  4. Тоді будь-що не може бути достовірним джерелом, адже як знати, що взагалі достовірне, а що ні? Мабуть лише пропустивши це через свій особистий досвід і ніяк інакше. От я тепер теж не буду вірити в існування атомів та молекул, адже я їх не бачив на власні очі, от як побачу в телескоп тоді повірю 🙂

    А щодо єдиної мови математики, цікава думка, а чи можна описати математичною формулою, скажімо, спів пташок у лісі?

  5. Я не казав, що нічому не можна вірити, я казав, що не можна вірити перекладам перекладів.. Окрім того, коли вже є якась інформація, то варто обдумати логічно і індуктивним шляхом зробити висновок, який буде найбільш ймовірний (100% істину можна знайти лише дедуктивним шляхом).

    Ви писали, що збіги можуть бути лише в тих областях, де є логічний зв’язок, але, насправді, там де є логічний зв’язок є і істина, а збіг, це якраз коли логічного зв’язку як такого немає, але певні речі випадково склалися у щось подібне одне до одного. Тому збіги тут можуть мати місце, а також вигадка і народна творчість при перекладі стародавніх рукописів.

    Я не стверджую, що це саме так, але ймовірність не менша ніж коли б тексти перекладалися слово в слово не впливаючи на зміст..

    Спів пташок у лісі можна описати математичною формулою, абсолютно все можна. Гени пташки можна записати генетичним кодом, спів можна розібрати по нотам і тональностям, а також обчислити частоту коливання молекул повітря..Ліс це вже макро об’єкт який складається з багатьох модулів, які потрібно враховувати окремо..

  6. Щодо перекладів перекладів, зрештою як і будь чого, я цьому вірю коли мій особистий досвід підказує, що це правильно. Отак все просто, наш досвід – велике багатство. А щодо матемитики то цікава думка.

  7. Особистий досвід це набір шаблонів, які приймають рішення на автоматі не піддаючи їх детальному аналізу. Саме тому діти здатні засвоювати інформацію краще ніж дорослі – у них ще немає цих шаблонів і хоча їхня логіка, можливо, ще не така розвинута, як у дорослого, здатність адекватно сприймати нову інформацію значно більша..

    Хоча в шаблонах є свої плюси і вони безперечно потрібні, оскільки наш процесор просто не витримав би такого перевантаження інформацією.. Втім, у таких важливих питаннях, як світогляд краще проявляти гнучкість і ставитись до всього максимально критично..

    Мені цікаві деякі матеріали Вашого сайту, тому тепер буду допікати Вас такими коментарями, вибачте 😉

  8. Олександре навпаки я дуже радий, що вас зацікавили матеріали мого сайту і ви маєте натхнення це коментувати. Адже коментарі, дискусія для будь-якого сайту є корисною. А щодо а шаблонів та логіки то ще можна згадати за таку річ як здоровий глузд. Він якраз і мав би регулювати нашу гнучкість та критицизм.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers