Нікому не пропонуй те, нікого не навчай того, що перш сам не виконав на ділі. Святий Антоній.

Святий Антоній – один з найвідоміших християнських аскетів та подвижників. Його життя для багатьох було прикладом великої святості та праведності, яка неначе стовп світла пронизувала світлий образ святого. За не аби які духовні подвиги, стійкість та постійне перебування у молитві, Бог дарував святому Антонію глибоку мудрість, владу над бісами, прозорливість, і ще багато різних дарів, завдяки яким Антоній прославився і назавжди вписав своє ім’я в історію. Образ святого Антонія популярний не лише в релігії, а і в мистецтві: чимало знаменитих художників зображали його на своїх картинах. Причому зображали в кульмінаційний момент життя – під час важкої та героїчної внутрішньої боротьби з чисельними бісами та чортеняками (які, між іншим, в кожному з нас живуть, на шиї сидять та ногами мотають), картини ж називались: “Спокушання святого Антонія”.

Народився Антоній приблизно 250 році у Єгипті в багатій сім’ї, та коли хлопцю виповнилось 20 років, померли обоє його батьків і він був змушений взяти на себе управління маєтком та доглядом за молодшою сестрою. Однак душа його неухильно прагнула вверх, тож Антоній продає свій маєток, роздає гроші бідним, сестру відправляє в монастир. (історія мовчить про подальшу долю сестри) Сам йде в пустелю, де усамітнюється в печері, проводячи весь час за роздумами про Бога, молитвою і рукоділлям (яким заробляє собі на життя, а заодно і бореться з “чортиком нудьги”). Місцевий селяни раз на тиждень приносить йому їжу, в обмін на рукоділля.

Святий Антоній на картині іспанського художника Сурбарана.

Отак просто і нехитро живе Антоній у своїй печері, та чортики не сплять, а так і хочуть збити подвижника з його шляху до праведності. Тоді починається великий невидимий бій, де лінія фронту з окопами, траншеями і артилерією проходить всередині нас.

Спокушали святого Антонія сильно і довго, спершу активно дошкуляв “чортик жалю”, який то і діло нагадував йому про покинутий маєток, марно роздані гроші, купу земних задоволень, від яких він добровільно відмовився, про сестру, кинуту напризволяще і так далі в тому роді. Та Антоній стояв твердо і непохитно в своєму намірі духовного вдосконалення, злі жалісливі думки (помисли) відганяв роздумами про те, що все покинуте і всі теперішні терпіння – ніщо порівняно безконечними благами, які приготував Бог для тих хто служитиме Йому.

Так цікаво “Спокушання святого Антонія” зобразив маловідомий голландський художник Joos van Craesbeeck (Жус Ван Краесбек) На картині у великій голові святого продовжується копошиться вся різноманітна суєта нашого мирського світу, хоч він і покинув її (суєту) усамітнившись в пустелі, але вона нікуди не зникла з голови, яку ми хочемо чи ні, а завжди мусимо носити із собою. І навіть в усамітненні продовжуватиме жити тяга за тою мирською суєтою і всілякими приземленими задоволеннями та розвагами, до яких ми звикли у житті.

Врешті “чортик жалю” таки відступив, а на зміну йому прийшов інший куди більш потужніший “чортик сексуальної похітливості“ або ж блуду. Чисельні сексуальні думки та фантазії з надзвичайною силою починають бентежити святого і в день і в ночі. Антоній перемагає їх постом, молитвою, важкою фізичною працею (коли про секс вже думати зовсім сил не має). За легендою, диявол неодноразово перетворювався на вродливу сексуальну жінку і являвся до святого Антонія, але той завжди гнав його (точніше її) геть.

Так “Спокушання святого Антонія” сексуальними бажаннями зобразив бельгійський художник Ропс Фелісьен.

Або ж ще така картина англійського художника Джона Чарльза Долмана. (В живописі цей художник прославився ілюстраціями до книжки Кіплінга “Мауглі”).

Врешті, диявол, терплячи не вдачу і з цієї сторони, вирішив піти на хитрість (а це він файно вміє робити). Блудні помисли відступили від святого, диявол же перетворився на темношкірого підлітка і явився до Антонія зі словами: “Ти переміг мене великий святий і подвижник, я – дух блуду і розпусти, багатьох аскетів і подвижників я звів з їхньої дороги, але тільки ти зміг поламати мою зброю, і ось я переможений тобою”. Хитрість була в тому, що диявол намагався викликати в святого гордість (типу ото який я крутий праведник, переміг навіть самого духа розпусти). Але Антоній не піддався на провокацію товариша сатани і відповів темношкірому хлопцю: “Не я тебе переміг, а Бог і тільки Його в цьому заслуга. Чорним допустив тобі мій Бог явитися мені на доказ чорноти злих задумів твоїх і підлітком на викриття твого безсилля. Тому і гідний ти всілякої зневаги”.

Диявол втік від цих слів немов ошпарений кип’ятком. (До речі в цю пастку гордині потрапляє чимало духовних подвижників, аскетів, всіляких гуру, які дійсно починають рахувати себе великими духовними гуру і одразу – бульк)

Після того як у чортиків не виходить спокусити святого через думки та помисли вони починають являтися йому явно у вигляді страшних огидних істот, намагаючись посіяти страх, і взагалі звести Антонія з розуму. Благодать Божа допускає це задля поступу подвижника відкриваючи йому тим вихід на вищий ступінь і водночас наділяючи особливою владою над самим духами-спокусниками.

Остання битва святого Антонія з темними силами стала джерелом натхнення для багатьох талановитих художників:

Картина “Спокушання святого Антонія” німецького художника Матіаса Грюневальда. В безсильній злості біси б’ють святого, але ще трошки і він покаже їм де раки зимують.

А ця картина на тему “Спокушання святого Антонія” вийшла з під кісточки геніального художника епохи ренесансу – Мікеланджело Буонарроті. За легендою, якось коли святий Антоній вийшов з церкви на нього налетіли чисельні біси і підняли його високо в небо, а потім звітам кинули до низу.

А цю дуже відому картину намалював голландський художник Ієронім Босх. (Про якого була одна з перших статей на цьому сайті) Святий Антоній стоїть в центрі картини, а чисельні біси у вигляді страшних чудернацьких істот вертяться довкола.

А це вже картина “Спокушання святого Антонія” більш сучасного послідовника Босха – Салвадора Далі.

Після того як святий Антоній переміг всі диявольські спокуси і пастки він врешті отримав велику духовну владу, мудрість та спокій і заслужено став одним з найбільших християнських святих.

P. S. Духи вещают: Святому Антонию во время своих аскетических подвигов довелось пройти через немало тяжелых испытаний и искушений разными демонами, которые по сути есть внутри всякого человека, ведь как говорится нет здоровых, а есть недообследованные. А теперь говорят, через подобные испытания придется пройти всему человечеству, ведь близится 21 декабря 2012 на которое намечен очередной конец света по версии индейцев майя. А как там будет, поглядим в декабре 2012 года.