Дитяча психологія та психотипи

Дитяча психологія та психотипи

психотипи

«Tabula rasa», чиста дошка — така одна з поширених думок про психіку немовлят. Що напишемо, то й буде. Думка, досить часто підтверджується життєвими спостереженнями. Вона сповнена здорового оптимізму, бо на чистій дошці освічене людство коли-небудь навчиться писати найкраще. Тим не менш, в рівних правах з ідеєю «чистої дошки» знаходиться сьогодні і ідея повної генетичної обумовленості душевного складу людини. Що записано в генах, то й буде. Гени, як відомо, задають організму його індивідуальний стиль обміну речовин; психіка ж, згідно з цим поглядом, обумовлюється обмінними процесами — приблизно, як малюнок борозенок на шкірі пальців.

Один французький фахівець хіміотерапії депресій з непідробним подивом пише про те, що нестача якої-небудь мільйонної частки міліграма серотоніну в мозку приводить людину в глибоку тугу, в той час як надлишок породжує безтурботні веселощі. Це суща правда. Правда і те, що однояйцеві близнюки (з однаковим набором генів), роздільно виховані з дитинства, виявляють надалі разюче схожі риси характеру, хоча у них могла бути зовсім різна особиста і соціальна доля.

Дозвольте, запитаємо ми, значить, виховання, соціальне середовище і неповторна доля ніяк не позначаються на складі характерів? Але ж життя це спростовує! І, проте, нещодавно один американський біопсихолог поспішив заявити, що навіть політичні уподобання людини перед уготовані генами. Бути тобі консерватором чи бунтарем — написано на роду, точніше, записано в хромосомах… Схоже, причина подібних крайнощів — постійне змішування понять «психіка», «характер», «свідомість», «особистість».

Говорячи про психіку, ми найчастіше маємо на увазі душевне життя дорослої людини. Тобто життя особистості, роботу свідомості. Чи не в цьому підході корінь непорозумінь? Одні взагалі не визнають за немовлям якої-небудь «вихідної психіки» — адже свідомість, особистість у нього ще не сформувалися. Так і формуються вони не за рахунок життєдіяльності організму, а завдяки різноманітним суспільним впливам ззовні. Інші виводять характеристики свідомості, особистості з… характеристик обміну речовин! А якщо, нарешті, пошукати систему у взаємозв’язках генетики і психічної діяльності?

Психіка і свідомість

Почнемо з поняття психіки. Воно зовсім не синонім понять «свідомість» і «особистість». Будь-який високорозвинений організм виявляє нам свою психіку. По поведінці ссавця, птахи, рептилії, риби і навіть комахи ми бачимо, що ця істота кудись прагне, чогось боїться, здатна якось орієнтуватися в обстановці і навіть прогнозує можливі ситуації і свої дії в них. Індивідуальне автономне керування власною поведінкою — вже психіка.

Але ми за вкоріненою звичкою починаємо відлік з самих себе. І переносимо властивості нашої психіки на психіку взагалі. Це породжувало самі варварські уявлення про «душу» тварин. У середньовічній Європі високоповажні представники влади всерйоз вершили суд над яким-небудь кабаном або кішкою, застосовуючи до них міри покарання, немовби до істот свідомих, відповідальних перед людством за свої дії…

В наш вік таке перенесення «свого» на тварин стало предметом насмішок. І. П. Павлов приходив в обурення, коли хто-небудь з його співробітників приймався обговорювати дослід у виразах типу «собака подумала, що…». Втім, палиця часом перегиналася в протилежну сторону. «Собака подумала» — з області фантастики; у неї немає особистості, а стало бути, свідомості і здатності думати. Але говорити про неї «відчула», «захотіла», «злякалася» і навіть «здогадалася» все-таки можна. І потрібно — стверджує етологія, наука про поведінку тварин.

У собаки немає особистості, однак є психіка — апарат управління цілісною поведінкою, складна система для переробки інформації, викувана мільйонами років еволюції. А індивідуальна доля, що відбилась в психіці якогось Шаріка, становить те, що ми без вагань називаємо його характером. Скільки собак, стільки характерів.

Але хіба людина не високоорганізована тварина? Чому ж ми думаємо, що у неї немає психіки до того як під впливом виховання склалася особистість? А якщо погодитися, що психіка є ще перш, чим виникла «душа», то куди вона дівається після сходження душі на трон? Зовсім зникає?.. Розумно вважати, що вроджені психічні можливості людини утворюють грунт, на якому товариство будує особистість. А в подальшому це «вроджене психічне» являє собою фундамент споруди. Сам фундамент заданий генетично; сама споруда у людини цілком зроблена з «привізних матеріалів».

Правда, обриси будівлі далеко не байдужі до особливостей фундаменту. Будинок, побудований на піску, буде виглядати інакше, ніж будівля, побудована на вічній мерзлоті. По-різному вони, так сказати, розташуються в просторі. Може бути, тому однояйцеві близнюки іноді так схожі за характером, незважаючи на роздільне виховання? І може бути, тому серотонинова «тріщина» у фундаменті веде на наших очах до руйнування особистості?

Тоді привабливе завдання психології — розгледіти в психіці людини знижувані рівні або «сходинки», які, повівши нас зі сфери соціально обумовленого, призвели б до «спадково психічного» — до «психічної конституції», мабуть, такої же реальності, як і наша «фізична конституція» (статура).

Повертаючись до горезвісної чистої дошки: вона, звичайно, «чиста» в тому сенсі, що ніяких знаків особистості на ній не розгледіти при всьому старанні; але вона заповнена, оскільки це ніяк психіка, передумови характеру, а не порожнє місце. Передумови. Але ще не сам характер людини.

«Сира» (вроджена) психіка дитини за рахунок виховання в суспільстві набуває здатність і навички свідомості. Так формується особистість. І, стало бути, мова вже йде про індивідуальну долю особистості в суспільстві, про соціальний характер. Тоді чому ж наші близнюки схожі саме «за характером», якщо їх виховували по-різному! Мабуть, дуже вже схожий фундамент.

Далі буде.

Автор: А. Добрович.

P. S. Также на детскую психологию имеют свое влияние и множество других факторов, например, от того какую одежду вы покупаете для ваших малышей зависит их последующий вкус. Поэтому очень важно покупать качественную и красивую одежду, тем более что сделать это не так уж и трудно, когда к вашим услугам интернет-магазин детской одежды из Америки ApparelPlace, где можно приобрести отличную одежду для маленьких модников.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers