Людська цивілізація вступила в еру корінних технологічних змін. Нанотехнології, біотехнології, технологія холодного ядерного синтезу, засновані на надякісності використання ресурсу, широким фронтом витісняють всі ті ресурси, де раніше застосовувався кількісний показник. Іншими словами, 21-е століття можна назвати століттям технологічних революцій. Особливий інтерес в плані нових психотехнологій, викликає революція нашої свідомості. Тема дуже глибока, глобальна і така, шо докорінно змінює порядок речей.

20-те століття було століттям науково-технічної революції. Були відкриті основні закони природи, винайдений: змінний струм, радіо, ядерна енергетика, комп’ютер. На мій погляд, самим головним відкриттям 20-го століття, що зробило революцію в природознавстві, була «квантова фізика». Макс Планк, ще на початку 20-го століття, говорив своєму синові: «Я так і не зрозумів, відкрив світові щось велике або фізики будуть вважати мене божевільним?» Нільс Бор з приводу квантового відкриття говорив: «Макс Планк подарував світу не стільки «квантову фізику», скільки «квантовий опис». До квантових відкриттів, як Планком, так і його послідовниками, вважалося те, що фізичні закони мають об’єктивну реальність. Наука була єдиним методом вивчення законів природи. Світло тоді складалося з корпускул і хвиль. При описі квантового (субатомного) світу виявилося те, що світло це голограма (одна в іншому). Більше того, коли ми в умовах експерименту поставимо мету виявити хвилю, то вийдемо на хвильову властивість світла. Якщо умова поставити мету виявити частинку, то вийдемо на корпускулярний опис природи світла. Простіше кажучи, з якої сторони голограми ми походимо до розглядуваного явища, то і отримуємо в результаті.

Виходячи з квантового опису світу, можна зробити два революційних висновки. Висновок перший. Наше розуміння світу необхідно розділити на дві великі категорії. До першої категорії можна віднести те, що всі закони природи існують незалежно від того, що ми про них думаємо. Те, що Кант називав «річчю в собі» (непізнана таємна картина буття). У другій категорії природознавства, ми повинні зізнатися собі у тому, що є об’єктивні закони і є наука чи наше усвідомлення цих законів. Це не одне і те ж, як вважалося раніше, а дві великі різниці, які помітні тільки при квантовому описі світу. У фізиці Ньютона немає розбіжностей. Тіло масою m рухається зі швидкістю v як у природі, так і в нашому природознавстві. Інша справа при описі світу на субатомному рівні, де наука, це вже не об’єктивна реальність, а всього лише об’єктивно-суб’єктивне «змішування».

Другий висновок революційного розуміння світу полягає в тому, що в квантовій фізиці ми виходимо на «змішаний» режим опису реальності або квантове природознавство. Квантовий опис має три рівня «змішування». Перший рівень звичайний («проста позиція»). Він характерний для об’єктивного (класичного) розуміння реальності. Для простоти розуміння квантового опису світу, візьмемо приклад, який часто застосовують автори книг, що розповідають про квантові процеси. При класичному описі світу («проста позиція»), ми можемо перебувати тільки в «кімнаті» або тільки «коридорі». Ми не можемо перебувати там і там одночасно. Це суперечить здоровому глузду.

Другий квантовий рівень усвідомлення реальності, носить назву «змішаної позиції». Це коли ми можемо перебувати або в «кімнаті» або в «коридорі». Не одночасно, а «або-або». Якщо ми задамося метою, дізнатися, де ми знаходимося в даний момент, то можна сказати про те, що ми знаходимося, або в «кімнаті», або в «коридорі» з ймовірністю 50%. Але ми не зможемо визначити, де саме знаходимося в даний момент. Ніхто з фізиків вам не скаже, де знаходиться електрон в даний момент часу. Також ніхто вам не відповість, електрон – це хвиля або частка. Оскільки це голограма (одне в іншому). Або при квантовому описі світу – «змішана позиція».

Нарешті, третій, самий складний і важливий варіант опису квантового світу, який має назву режим «суперпозиції». У стані «суперпозиції» дві квантові підсистеми ведуть себе когерентно (злагоджено) або в режимі резонансу. Ми знаходимося в «кімнаті» і «коридорі» одночасно. Зрозуміти такий «стан речей» нам не дано, з причини того, що наш мозок не підготовлений до сприйняття голограм.

Я так предметно пояснюю вам квантовий опис для того, щоб показати революційні зміни нашої свідомості в розумінні фізичного субатомного світу. На рівні «квантів» світ розуміється не інтелектуально (об’єктивно), а феноменально (у вигляді голограм). Продовжимо наші міркування на тему квантового опису світу.

Розглянемо процес «змішування» фізичних законів природи і нашої свідомості. При класичному – розумінні фізичних (наукових) законів природи, ми сприймаємо світ виходячи з об’єктивної реальності або «простої позиції». Тому на цьому примітивному рівні свідомості, у нас не виникає питань. Теорія відносності (ТО) Ейнштейна мала варіант «змішаної позиції», коли у пізнанні об’єктивного світу ми використовуємо чисто суб’єктивні поняття. Наприклад, «маса руху» – це коли тіло масою m при швидкості в 0,9 С, має інше значення, ніж у стані спокою. Але таке ж значення може мати маса m в сильному гравітаційному полі. Так нам говорить суб’єктивний принцип еквівалентності Альберта Ейнштейна, заснований на тому, що гравітаційна маса та інертна (маса руху), рівні між собою.

Насправді – це дві різні характеристики одного і того ж тіла масою m. «Важка маса» характеризується гравітаційним полем, а «маса руху» – прискоренням. У режимі «простої позиції» (фізика Ньютона) маса має цілком конкретне значення. У фізиці Ейнштейна ми виходимо на режим «змішаної позиції» двох підсистем. З позиції «кімнати» ми сприймаємо масу у вигляді гравітаційної характеристики. З позиції «коридору» у нас інерційна маса. Змішування цих двох позицій призводить до квантового опису фізичних законів. Більш того, в розумінні світу в режимі «змішаної позиції» ми виходимо на інтуїтивне усвідомлення того, що «важка маса» дорівнює «інертній масі».

Чисто логічно, інтелектуально або науково пояснити це неможливо. Ми не знаємо, що таке гравітація і мало розуміємо, що таке інерція. Тому чисто інтуїтивно (феноменально) Ейнштейн прийшов до принципу еквівалентності мас. І на цій інтуїтивній здогадці будував загальну теорію відносності. До Ейнштейна фізика була об’єктивною наукою. Після теорії відносності вона стала суб’єктивним мистецтвом опису фізичного світу. А квантова фізика в режимі «суперпозиції» взагалі перестала бути наукою і стала феноменальним (голограмним) описом світу частинок і хвиль.

Світ хвиле-частинок – це вже світ голограм. Пізнати цей світ ми здатні тільки на феноменальному полі. Фізика Ньютона пізнається на «інтелектуальному полі». Теорія відносності Ейнштейна – на «креативному полі» в режимі «змішаної позиції». А ось світ квантів – це вже феноменальне поле нашої свідомості. У фізичній науці назріла гостра необхідність революційного перевороту. Корінного переходу з інтелектуального усвідомлення фізичних законів на феноменальне поле голограмного сприйняття світу.

Революція свідомості, пропонована креативним психологом з міста Києва, полягає в тому, що настав час виводити на орбіту людської цивілізації людей з двома матрицями свідомості (феноменальною та інтелектуальної) – людини «СВ» (надможливостей). Замість однієї інтелектуальної матриці, яку людина має сьогодні. Нова технологія революційної свідомості (RTS), спрямована на те, щоб вивести дві півкулі мозку людини «СВ» на квантовий режим «суперпозиції», коли смислова і образна півкуля будуть працювати в резонансі. Що дозволить значно збільшити ментальний (розумовий) ресурс нашого мозку. Адже сьогодні наш мозок працює в слабопродуктивному лівопівкульно-центрованому режимі «простої позиції».

На інтелектуальний розвиток людство витратило більше 23-х століть, починаючи від Аристотеля і його «метафізики» і закінчуючи штучним інтелектом нанотехнологій кінця 20-го століття. На початку 20-го століття фізична наука досягла свого піку розвитку. Здавалося ще трохи, ще трохи і ми зрозуміємо всі закони об’єктивного світу. Але тут з’явився революціонер науки Макс Планк, який разом зі своїми послідовниками, повністю перевернув уявлення про «порядок речей». В кінці 20-го століття, як фізики, так і психологи зрозуміли те, що інтелект (свідоме усвідомлення ситуації) вичерпав свої можливості. Інтелект вже не міг впоратися з величезним потоком інформації.

Сьогодні людині потрібний більш потужний ресурс у пізнанні світу. Таким ресурсом є наша підсвідомість. На рубежі двох століть (20-го і 21-го) настала революційна пауза, коли розумні люди зрозуміли те, що подальший розвиток інтелекту неминуче приведе нашу цивілізацію до безвиході. Мається на увазі – до гальмування нової, а саме феноменальної свідомості. З’явилося багато різних психотехнологій містичного, магічного, езотеричного плану, які претендують на збільшення розумового ресурсу. Помилкою всіх цих психотехнік було те, що вони не розглядали роботу глибинної підсвідомості, а намагалися вивести з глухого кута нашу свідомість шляхом різного роду зовнішніх таємних і заплутаних надбудов. Були навіть психотехніки, які спиралися безпосередньо на підсвідомість, але не розуміючи самої природи явища, скочувалися до зовнішніх атрибутів. Одна лише тільки «квантова психологія», дуже близько підійшла до революційного перевороту в свідомості людини. Але психологи «квантового світу» захопилися глибоким вивченням нової теми, в плані об’єднання квантового світу з нашою свідомістю, без переключення уваги на феноменальні можливості людини.

Відкриттям для всього західного світу були книги Карлоса Кастанеди про магічну реальність під назвою «нагваль». У свідомості Карлоса Кастанеди ще не було сформоване усвідомлення того, що всі ці магічні процеси відбуваються в нашій глибинній підсвідомості, але все ж «Вчення дона Хуана» було передвісником революції у свідомості людини. Після книг Кастанеди з’явилося багато варіантів «магічної реальності». В «повітрі» запахло революцією свідомості.

На початку 21-го століття на базі «квантової психології» з’явилися книги Вадима Зеланда і його «Трансерфінг реальності». Книги Зеланда написані мудрою людиною, зі знанням своєї справи, читаються легко і цікаво, особливо для тих читачів, хто цікавиться езотерикою. З іншого боку книги були написані фізиком, а не психологом. Поняття «простору варіантів», а також «вершитель реальності» знову з «магічної реальності». З психологічної точки зору «магічна реальність» – це таємна голограма глибинної підсвідомості, яку наш розум, навчений мислити інтелектуально, зрозуміти не здатний. Всі ми, інтелектуально освічені люди, не навчені працювати з глибинним рівнем підсвідомості. Я маю на увазі інтуїцію і всі інші феномени глибинної підсвідомості (голограмний, екстрасенсорний, феноменальна пам’ять, тотальна увага, тотальна уява). Тому і намагаємося надати «магічній реальності» різні, часом потаємні, незрозумілі і заплутані характеристики інтелектуальної властивості, що не належать до світу нашої підсвідомості. Ця омана скоро пройде, і ми опинимося на порозі революційних змін людської свідомості. Саме тоді прийде повне розуміння того, до чого прийшла «квантова фізика».

Квантова фізика не те щоб з’єднала закони природи і нашої свідомості, а показала три шляхи пізнання фізичних законів: інтелектуальний (об’єктивна реальність), креативний (змішана, об’єктивно-суб’єктивна реальність) і феноменальний (реальність нашої підсвідомості). Згідно з квантовим опису світу, існує «світ явного порядку», те, що Кастанеда іменував «тоналем». І є «світ неявного порядку», тобто нове, а саме революційне усвідомлення ситуації на базі глибинної підсвідомості в режимі феноменального бачення («суперпозиції»). Голограмне бачення світу можливе тільки на рівні нової революційної свідомості. На «інтелектуальному полі» ми можемо бачити тільки бліді копії цих голограм. Для того щоб навчитися бачити світ голограм (навчити мозок працювати в режимі «суперпозиції»), насамперед, необхідно сформувати в нашій свідомості нову матрицю (базисний навик). Поряд з інтелектуальною побудувати феноменальну. Людина «СВ» (надможливостей) у своєму активі повинна мати дві матриці: інтелектуальну і феноменальну. І в залежності від ситуації, користуватися інтелектом або голограмним баченням світу.

В революційний процес перевороту людської свідомості долучився і я, як креативний (пишучий) психолог, що займається дослідженням феноменів підсвідомості. На розробку феноменальної матриці свідомості у мене пішло 15-ть років творчого життя. Була написана книга про людей «СВ», в якій є «Вчення «Креатсоф» (креативна мудрість), де детально описана психотехнологія переходу від інтелектуального до феноменального мислення. Зіткнувшись з труднощами цього переходу у дорослих людей, я повністю переключився на дитячий варіант. Тим більше тема дитячої обдарованості сьогодні надпопулярна. Була розроблена модель феноменально-обдарованих дітей. Створений творчий проект під назвою «Діти диво-квітів». На тему феноменального навчання обдарованих дітей написані чотири книги. Дитячий варіант феноменального навчання цікавий тим, що до двох років мозок дитини не завантажений інтелектом і тому ми маємо унікальний шанс на цій «чистій дошці», «період цвітіння дитячих феноменів», створити феноменальну матрицю свідомості.

Коли ми говоримо про нову, тим більше революційну свідомість, то, перш за все, виникають два базові питання: а) філософія теми (природа явища) і б) питання реалізації, тобто технологія нової свідомості. На ці два центральні питання я предметно відповів у двох своїх книгах: «Планета Альтрас» і «Голограмна педагогіка». При бажанні ознайомитися з цими книгами, надішліть свій «емейл» і я вам вишлю їх в електронному варіанті. Для читача цього есе побіжно пробіжимося по філософії нової свідомості, а також розглянемо революційну технологію свідомості (RТS). Найпростіше ці два центральних моменти розглядати на базі голограмної педагогіки обдарованих дітей.

Згідно голограмної педагогіки у дитини, починаючи з одного року до п’яти років, проходить «період цвітіння дитячих феноменів»: інтуїтивного, голограмного, сенситивного й інтелектуального. Зауважте, в голограмній педагогіці період цвітіння інтелектуального феномена стоїть на останньому місці, десь в районі 4-5 років. Революційний переворот у системі дитячого навчання полягає в тому, що до чотирьох років заборонено навчати дитину граматичній (на базі пропозицій) мові, як розмовній, так і понятійній. Інакше, перебуваючи в інтелектуально навчальному середовищі («інтелобусі»), вона досить швидко стане навчатися словами і пропозиціями. В результаті чого, розвиток інтелекту заглушить всі інші феномени в дитячій психіці.

Особлива роль у системі феноменального навчання відводиться голограмному феномену. «Цвітіння» голограмного феномену в дитячій психіці спостерігається в період від 1,5 року до 2,5 років. Про це говорить теорія Штерна. Якщо дитину в цей період часу помістити в феноменально-навчальне середовище («фенобус»), почати вчити її окремими словами і показувати відповідні картинки (гештальт-картки Галена), то в районі двох років, ми можемо вийти на «момент феноменального прориву», коли дитина запам’ятовує «гештальт-картки» (слова + образи) в необмеженій (феноменальний) кількості. Після того коли в психіці дитини стався «момент феноменального прориву», обов’язково необхідно стабілізувати результат.

Хочу підкреслити важливий момент. Згідно теорії Штерна, у дворічному віці, буквально всі діти (як звичайні, так і обдаровані) проходять момент «раптового запам’ятовування великої кількості слів». Але батьки, які не знають психологію голограмної педагогіки, поспішають навчити дитину граматичній мові. В результаті інтелектуальне навантаження, заглушає розвиток голограмного феномену в дитячій психіці. Розвиток голограмного феномену в дитячій психіці, дозволяє навчити мозок дитини працювати в режимі «суперпозиції». У чотири роки ми відкриємо в дитячій психіці інтелектуальний феномен і в п’ять, будемо мати людину «СВ» з двома матрицями (базисними навичками) свідомості: феноменальною та інтелектуальною.

Революційний переворот у свідомості дорослої людини пов’язаний з великими труднощами. Справа в тому, що у дорослих людей одна базисна матриця свідомості (інтелектуальна). Дорослу людину в дитинстві ніхто не поміщав у феноменально-навчальне середовище («фенобус»), а тим більше не проходив з нею період цвітіння інтуїтивного феномена, не кажучи вже про цвітіння феномену голограмного. Її одразу вкинули в інтелектуально-навчальне середовище («інтелобус») і за допомогою технології інтелектуальної освіти, досить швидко навчили її мозок працювати в режимі лівопівкульного центрування («проста позиція»). Потім школа, інститут, доросле життя, серед таких же лівопівкульних-центрованих людей, зробили її свідомість повністю (тотально) інтелектуальною.

Сформувати нову матрицю свідомості на інтелектуальному базисі досить складне завдання, але цілком вирішуване за умови «тотальної мобілізації» (великої волі і тотальної віри в успіх справи). Спочатку необхідно довго переучуватися з чисто інтелектуального сприйняття, бачення світу в режимі «живого інтелекту» («віта-сприйняття»). Це коли людина чує слова (наприклад, пісні) лівою півкулею і паралельно сприймає образи правою півкулею. Коли в психіці людини сформується режим «змішаної позиції» (слово+образ), можна переходити до вправ голограмного сприйняття або тренування мозку в режимі «суперпозиції».

У вченні «Креатсоф» це називається «ейдо-сприйняттям». «Ейдос» – це не сам образ, а образна голограма. Коли ми сприймаємо образ в інтелектуальному режимі (проста позиція роботи мозку), то ми бачимо узагальнюючий образ, виражений у смислових деталях. Якщо людина вчора бачила яблуко на столі, то сьогодні вона нам розповість про те, що бачила яблуко (узагальнений сенс) і навіть може запам’ятати колір. А от якщо ви її запитаєте, якого кольору був корінець у яблука, то вона може сказати – коричневий, оскільки в її пам’яті (у базі знань) всі яблука з коричневими корінцями.

Хоча насправді у вчорашнього червоного яблука був жовтий колір корінця. Я кажу про яблуко, яке людина бачила вчора, підкреслюючи те, що розглядаю ситуацію зі світу уяви. Вчора чоловік бачив сам об’єкт. Сьогодні він згадує і бачить вже уявний образ. Эйдо-сприйняття – це коли людина «СВ» бачила вчора яблуко в режимі «суперпозиції» двох півкуль мозку. Якщо ви сьогодні запитаєте про яблуко, то вона, увійшовши в режим «суперпозиції», своїми закритими очима побачить вже не узагальнюючий образ, а саме голограму яблука. Побачить індивідуальний образ саме того яблука яке було вчора на столі. Всі найдрібніші деталі, як на фотографії.

Якщо ви спеціально поставили на яблуці маркером синю точку, то її також буде «видно» в режимі «суперпозиції» двох півкуль мозку людини «СВ». Більш того, якщо ця точка стояла із зворотного боку яблука, і людина бачила її випадково, коли ви крутили червоний плід, то її феноменальна пам’ять зафіксує і цю подію. Використовуючи мову езотерики, можна сказати про те, що в першому випадку (режим «простої позиції») людина бачить вчорашнє яблуко в світлі «грубої енергії». Тоді як у другому випадку (режим «суперпозиції») – у світлі «тонкої енергії». «Ейдос» – це проста голограма «тонкої енергії», яка сприймається закритими очима і в повному бачення уявного образу.

Є більш складні вже не ейдоси, а голограми, наприклад відео-голограма або рольова голограма. Сьогодні нас цікавить найпростіша голограма у вигляді уявного образу. Я вводжу поняття «ейдосу» для того, щоб розділити поняття «прості голограми» від «світу складних голограм». Якщо я свою розповідь почну з «світу складних голограм» (наприклад, феномену «готтэ»), то вам може здатися те, що автора «занесло» у світ фантастичної реальності чи в містичний простір «таємної магії». Тому, для всіх початківців, я змушений показувати практику найпростішого варіанта голограмного сприйняття. Завдання людини «СВ» (надможливостей) відкрити у своїй психіці «Код Галена», коли мозок виходить на режим «суперпозиції» при сприйнятті простої голограми. Як тільки навчитеся бачити «просту голограму» («ейдос» образу), можете вважати те, що ваш мозок працює феноменально (в режимі «суперпозиції»). Далі – тренування феноменального досвіду (стабілізація результату) і ви переходите жити в зону особливих можливостей («ПОКЛИК» людини «СВ»).

Формат есе не дозволяє дати розгорнуту філософію розглянутого явища. Так само я не наводжу характерні приклади зі сфери голограмного сприйняття світу. Для мене зараз головне-дати технологію революційної свідомості, щоб кожна людина, яка бажає самостійно розвинути голограмне сприйняття, могла використовувати базову модель для збільшення свого розумового ресурсу. У частині «технології» необхідно зробити важливе уточнення. Існують технології чисто інтелектуальної властивості. Це коли дається опис процесу, сама технологічна схема або карта і гарантія отримання результату, якщо правильним був технологічний процес. Іншими словами, є технологічний алгоритм і вже відома кінцева мета. Залишилося сумлінно виконати операції алгоритму.

Технологія голограмної властивості має дещо іншу базову модель. Оскільки ми працюємо в «світі неявного порядку» то тут немає алгоритму, а є початок і кінець. Точка початку шляху і те, що ми повинні отримати в результаті. Технологія голограмного процесу передбачає кілька «точок відліку» (маркерних знаків) на шляху до мети. Магічні знаки – це всього лише орієнтири (в квантовій фізиці – вектори) на які людина повинна орієнтуватися на шляху до вершини. Ці орієнтири поставили люди, які вже проходили цей шлях. Слідувати їм не обов’язково. Головне тримати в голові дві віхи голограмного процесу: точку «А» (початок шляху) і точку «В» (кінцевий результат). Оскільки людина працює з глибинною підсвідомістю, то не має значення, як і яким чином, ви будете йти від точки «А» до точки «В». Можете йти «маркерами». Так простіше і надійніше. А можете обрати суто інтуїтивний шлях.

У теж час, якщо ви вийдете з точки «А», а потрапите в точку «С», то придбаєте інтуїтивний досвід, але це не технологія шляху від «А» до «В», а ваша власна омана. У голограмний світі поняття «помилка» не має негативного значення. Для вас воно може бути позитивним, коли ви відкриєте для себе щось нове. Але для тех. процесу від точки «А» до точки «В» – така ситуація (прихід в точку «С») буде втратою вектора. Це все одно, що у вас є компас і «маркери», ви повинні йти спочатку на північ. На наступному «маркері» повернути, піти на схід і дістатися до точки «В». Спочатку шляху вас осінило і щоб скоротити шлях ви відразу пішли на схід. Точка «В» в такому випадку стає «імовірнісною подією». Ви можете потрапити в точку «В», якщо у вас буде розвинений інтуїтивний феномен. А можете проскочити, оскільки при феноменальному усвідомленні ситуації, ви знаходитесь у «просторі варіантів», де все залежить від того, яку «лінію життя» обрала ваша підсвідомість. При великому феноменальний досвіді «вершителя реальності», дуже велика ймовірність вийти на точку «В». При слабкому феноменальному досвіді інтуїтивний вектор може не спрацювати.

Таку довгу розмову про голограмну технологію з пунктами «А» і «В», я затіяв для того, щоб показати два головні моменти голограмного сприйняття. По-перше, ви повинні ясно віддавати собі звіт, де перебуваєте на початку шляху і що ви повинні отримати в кінці. Може бути, ви думаєте, що вже багато знаєте і вмієте, можна ігнорувати точку «А» і починати шлях з середини або взагалі – відразу «брати вершину». Справа ваша. Зазвичай, на авантюрі духа ймовірність «дійти до вершини» мінімальна. Мало феноменального досвіду і «вершителю» в «просторі варіантів», складно чисто інтуїтивно не знайти, а саме побачити вектор руху до «вершини».

У нашому конкретному випадку, вийти на «эйдо-сприйняття» світу, можна лише після тривалого феноменального досвіду. У людей «СВ» царських шляхів не буває. По-друге, для вас головним має бути не мета (досягти вершини). Мета у «просторі варіантів» – це всього лише вектор, – орієнтир на «вершину». Головне процес або придбання феноменального досвіду на шляху до «вершини», тобто тренування інтуїтивного бачення ситуації, яка можлива тільки в режимі «суперпозиції» двох півкуль мозку. Як бачите, вся голограмна технологія заснована на придбанні феноменального досвіду. Коли феноменального досвіду буде в надлишку, почнуть з’являтися чудеса. І людина переходить жити на нову, більш високу орбіту своєї свідомості – зону особливих можливостей («ПОКЛИК» людини «СВ»).

Для того щоб наша розмова мала предметний характер в кінці есе я даю голограмну технологію феноменальної свідомості. Оскільки я вважаю себе креативним психологом, то мені зручно давати таку технологію у вигляді FQ-тесту (феноменальний коефіцієнт якості). Я пропоную пройти п’ять етапів (маркерних точок) для того, щоб дійти до «вершини» – досягти голограмного сприйняття першого рівня (навчитися бачити «ейдос»). FQ-тест досить простий в розумінні того, що від вас вимагається і неймовірно складний у виконанні (придбання феноменального досвіду). Повторюю ще раз: головна теза голограмного сприйняття світу: «Коли феноменального досвіду буде багато, почнуть з’являтися чудеса». Як кажуть йоги: «Коли учень дозрів – приходить Учитель».

Технологія навчання мозку працювати в режимі «суперпозиції» (метод RTS) гранично проста і складається з п’яти етапів (маркерних точок) FQ-тесту. Для експерименту візьміть саму просту картинку (картку). Я рекомендую взяти дитячу картку, наприклад, «білочку» або «зайчика» з казки в кольоровому графічному зображенні. Зображення повинно бути; невеликого формату, простим, кольоровим і з мінімальною кількістю деталей. На семінарах для дорослих, я пропоную спочатку брати звичайну гральну карту, зображену на дисплеї смартфона, наприклад «сім піку». Потім переходити на « пікову даму». І самий складний варіант: картинка з книги дитячої казки.

Перший рівень FQ-тесту. Сіли, розслабилися. 10-15-ть секунд на споглядання простої картинки. Закриваємо очі і уявляємо, що бачили. Не аналізуємо, не намагаємося побачити, а просто представляємо. Якщо подання «білочки» з дитячої казки швидко зникає, говоримо «білочка» (усно) і намагаємося представити закритими очима образ «білочки». Завдання «першого маркера» – навчитися спокійно, без аналізу і думання, говорити слово побаченого образу і на мить «побачити» образ. Повторюю, ніхто не вимагає від вас побачити «уявний образ», головне навчитися вірити в те, що «уявний образ» на мить спливає у вашій пам’яті.

Другий рівень FQ-тесту. 10-15-ть секунд на споглядання. Закриваємо очі і намагаємося вже не уявити, а саме побачити, приблизно протягом 20-30 секунд, уявний образ. Таким чином, ми тренуємо праву півкулю нашого мозку. Справа в тому, що ліва півкуля у нас розвинена в результаті постійного інтелектуального навантаження. А ось праву, ми повинні тренувати до тих пір, поки придбаємо здатність довгостроково утримувати уявний образ. Завдання «другого маркера» – навчити праву півкулю мозку тривалій уяві. При цьому, головне навчитися бачити уявний образ. Не контролювати час і не аналізувати, що бачите. Просто бачите уявний образ, і не про що не думаєте. Це дуже важливо, інакше будь-яка думка буде заважати такому баченню.

Третій рівень FQ-тесту. Режим «змішаної позиції» або споглядального розуму. 10-15-ть секунд на споглядання. Закриваємо очі і говоримо собі «білочка», «білочка», «білочка». Паралельно правою півкулею споглядаємо уявний образ білочки. Якщо на другому рівні ми спочатку бачили картинку, а потім, закривши очі, уявний образ, то завдання «третього маркера» – навчити дві півкулі мозку працювати в паралельному, а не когерентному (резонансному режимі. Паралельні режими – це коли ми говоримо слово і бачимо образ цього слова закритими очима. Знову, ми не аналізуємо, що бачимо, якісь деталі, колір, скільки часу. Просто бачимо і все. І бачимо тільки те, що говоримо. Не зайчика, не слоника, а бачимо тільки білочку. Ліва півкуля дає «код». Права – видає уявний образ, згідно коду. Так працює наша поверхнева підсвідомість. Є більш глибока і енергоємна підсвідомість. З глибинною (феноменальною) підсвідомістю, ми будемо займатися в середній школі феноменального навчання (четвертий, п’ятий та шостий рівень FQ-тесту).

Більшість людей, особливо художнього типу, проходять три рівня без особливих проблем. Три етапи підготовки – це лише початкова школа феноменального навчання або тренування поверхневої підсвідомості. Якщо ви без праці пройшли третю «маркерну точку», можете спробувати сходження до «голограмної вершини». Середня школа підготовки (четвертий і п’ятий рівень FQ-тесту) або тренування глибинної підсвідомості, досить складне для людей які звикли мислити інтелектуально. Але для людей адекватно мислячих, тобто для людини, яка розуміє те, що вона хоче, цілком розв’язувана задача.

Четвертий рівень FQ-тесту. Будьте уважними. Ми виходимо на новий феноменальний (глибоко-підсвідомий) рівень сприйняття – сприйняття світу голограм. У вас будуть труднощі з розумінням того, що це таке. Постарайтеся не стільки зрозуміти світ голограм, скільки набратися феноменального досвіду. Це означає те, що ви повинні довго і наполегливо тренувати дві півкулі мозку в режимі «суперпозиції». Тренувати, тренувати і ще раз тренувати, поки не з’явиться диво – голограмний феномен. Саме про голограмний феномен ми і будемо говорити в зоні «четвертого маркера».

Сіли, розслабилися, відключили всі зовнішні подразники. 15-ть секунд на споглядання «білочки» з дитячої казки. Закрили очі і на своєму внутрішньому екрані бачимо вже не узагальнюючий образ (те, що було на другому рівні FQ-тесту), а картинку індивідуального образу або уявну голограму. Ми бачимо саме ту, «білочку» яка була на картинці. Бачимо вушка. Бачимо лапки. Бачимо хвостик. Якщо у білочки хвостик з білою цяткою, так ми її бачимо. Бачимо, але не аналізуємо, чому, що, як? Іншими словами, бачимо не узагальнюючий інтелектуальний образ (розуміємо, що це білочка), а саме голограмну (цілісну) фотографію білочки без включення нашого інтелекту. Узагальнюючий образ – це робота нашої поверхневої підсвідомості. А голограмний (повний) образ – це вже сфера діяльності глибинної підсвідомості або феноменального рівня свідомості.

Тут «інтелектуальне поле» відсутнє, і ми повністю покладаємося на диво – феноменальну здатність нашої свідомості бачити світ голограм. Справа в тому, що наша пам’ять має голограмний формат. Все те, що ми сприймаємо, відкладається в нашій пам’яті в голограмному вигляді. Про це говорять гіпнотичні сеанси. Якщо людині дати прочитати абзац. Потім ввести її у стан глибоко гіпнозу, то вона зможе слово в слово повторити, що там написано. Проблема у нас не з запам’ятовуванням, а з відтворенням голограмної інформації. У процес відтворення інформації включається інтелект (усвідомлення ситуації) і мозок переходить на слабо-ефективну лівопівкульну роботу. Наша задача, при відтворенні інформації, навчити дві півкулі мозку працювати у феноменальному режимі, для того щоб з глибинної підсвідомості витягувати саме голограмний образ в його цілісному вигляді. Те, що в навчанні «Креатсоф» має назву – «ейдо-сприйняття» (сприйняття «ейдосів»). «Ейдос» – це повне (голограмне) сприйняття уявного образу. Це не фотографія, в нашому звичайному розумінні, де є загальний план і дрібні деталі, а саме голограма, тобто цілісний не опис, а бачення уявного образу.

В тому, що в психотехніці напрацювання феноменального досвіду необхідно навчитися «відключати» інтелект (усвідомлену необхідність), говорять багато авторів, езотеричного плану. Карлос Кастанеда пропонував «зупинити внутрішній діалог» і «стерти особисту історію». Вадим Зеланд – «позбутися маятників» (усвідомлення ситуації), які заважають нашій підсвідомості вибрати «лінію життя» в «просторі варіантів». Автори «квантової психології» (Волинський, Зарічний, ) висувають ідею «енергії без знака» (позитивного чи негативного). Наприклад, «страх» для нас має від’ємне значення. А для «квантового спостерігача» – це просто енергія, яка не має інтелектуального (дуального) обґрунтування. Йоги радять практику «повної безмовності», коли протягом 12-ти хвилин у свідомість не здатна проскочити хоча б одна єдина думка. Можете спробувати і ви переконаєтеся в тому, що не можете прожити хвилину без інтелекту. У своєму вченні «Креатсоф» (книга «Планета Альтрас») я пропоную практику «тотальної уваги» в режимі МТС (м’якої трансової свідомості). Як бачите, всі говорять про одне й те ж, а саме, як навчити глибинну (голограмну) підсвідомість, працювати без того, що заважає бачити «світ голограм».

Продовжимо наші феноменальні експерименти. Як тільки, після довгих експериментів зі своїм підсвідомістю, навчилися бачити голограму «білочки», переходимо до стабілізації результату. Таким же чином «бачимо»: зайчика, слоника, качечку і так далі. Я маю на увазі прості картки з зображенням казкових тварин. Чим більше буде таких картинок, тим краще. Закриваємо очі і говоримо кодове слово: «зайчик». І бачимо вже не правою півкулею, а в режимі «суперпозиції» двох півкуль голограмну картинку «зайчика». І нарешті, самий складний експеримент з феноменальною свідомістю.

Попросіть сусіда провести вам іспит. Берете кольорову картинку з дитячої казки. Така картинка гарна тим, що там багато різних квітів, дрібних і в той же час конкретних деталей. Час споглядання картинки не обмежений. Якщо ваш мозок працює в режимі «суперпозиції», то вистачить п’яти секунд. Закриваєте очі і виводите на свій внутрішній екран зображення з дитячої казки. Просіть сусіда задавати питання, щодо дрібних деталей і колірного забарвлення цих деталей. Деталі не аналізуєте, чому, що, як? А просто «бачите» і все. Позитивною відповіддю вважається результат при коефіцієнті надійності 0,9 (з 50-ти відповідей, 45-ть правильні).

Четвертий етап школи феноменального навчання вважається найголовнішим. Якщо вам вдалося вийти на ейдичне сприйняття світу, можете вважати те, що ви у своїй свідомості сформували нову феноменальну матрицю свідомості. Якщо у вас є бажання опанувати вищу школу феноменального навчання, можете спробувати п’ятий рівень FQ-тесту.

П’ятий рівень FQ – тесту або феномен «готтэ» (голограмний образ тотально-тонкої енергії). Берете просту картинку (наприклад, «білочку»). Поклали її на чистий лист паперу. Споглядаємо 15-ть секунд. 15-ть секунд – це приблизний час для початківців. Для досвідчених – 3-5ть секунд, для того щоб «сфотографувати» побачене. Просіть сусіда про те, що як тільки ви закриєте очі, сусід прибере картинку з паперового аркуша. Закриваєте очі та «бачите» голограму зображення. Далі відкриваєте очі і бачите на чистому білому аркуші паперу голограму «білочки». Це дуже складний феномен і я його даю в якості додаткового факультативу для особливо просунутих людей з розвиненою феноменальною здатністю (людей «СВ»).

Ось вам п’ять етапів феноменального навчання або п’ять рівнів FQ-тесту. Моя стратегічна задача (книга «Планета Альтрас») полягає в тому, щоб зібрати в Інтернеті людей з феноменальними можливостями (людей «СВ»). Якщо комусь із читачів цього есе вдалося вийти на четвертий рівень FQ-тесту, я готовий безкоштовно, як людині «СВ», допомагати вам в плані подальшого феноменального навчання. Наприклад, я можу дати вам повний варіант : а) феноменального схоплювання великого обсягу інформації (тексту), під назвою «горизонтальне і вертикальне сканування тексту» і б) феноменального навчання великої кількості іноземних слів. А також навчити вас різного роду феноменів диво-сенситивного характеру.

Наприклад, виходьте на голограму «цукру» («меду»), і п’єте «солодкий чай без цукру. Чи повісили на стіну фотографію букета конвалії і на рівні феноменального нюху, насолоджуєтеся голограмою запаху. Ви скажете, що все це з області нереалізованої фантастики. Але як ви тоді поясните той очевидний факт, що всі ці феномени нашої глибинної підсвідомості, може відтворити звичайна людина, що знаходиться в стані глибокого гіпнозу. Зрозумійте головну тезу феноменального сприйняття світу. Наша пам’ять все схоплює в голограмному форматі. З-за того, що в нашій психіці не розвинена феноменальна матриця свідомості, ми цю цілісну інформацію відтворюємо в мало продуктивному інтелектуальному форматі. А потім ображаємося, чому у нас така слабка пам’ять. Пам’ять у нас цілісна і миттєва, на рівні глибинної підсвідомості, а ось «ключа» до відтворення цієї повної інформації у нас немає. Залишилося найменше – навчити наш мозок працювати в двох форматах свідомості: феноменальному та інтелектуальному. І вийти, таким чином, на людину нової формації або людей «СВ».

Автор: Олександр Гален, розробник креативного проекту «Люди «СВ».
E-mail:stalker400@narod.ru