Продовжую оповідь про богів грецького пантеону, перша частину можна почитати ось тут. А частину другу почну з одної із самих відомих грецьких богинь – прекрасної Афродіти (або ж Венери)

Афродіта – богиня кохання та пристрасті. Найвродливіша красуня серед усіх грецьких богинь. (правда Гера та Афіна так не думали, дуже не люблять ці богині прекрасну Афродіту за її красу) Зате ніхто з чоловіків, чи то людей, чи то богів не може протистояти дивовижній її вроді. Багато богів домагались її кохання. За легендою Афродіта була народжена із морської піни на мальовничу острові Кіпр. (Того її ще називають Кіпрідою)

Це картина художника Вільяма Бугро, на ній зображено народження прекрасної Афродіти.
Всім добре знайомий синочок прекрасної Афродіти, шкодний Амур (відомий також як купідон, або Ерот)

Цей ангелочок з крильцями та луком, як стрелить в серце, так воно одразу коханням спалахує. Цілями Ерота були не лише смертні люди, але й безсмертні боги. Так одного разу безшкітник Амур підстрелив бога Аполлона, за те що той вихвалявся своїм мистецтвом стріляння з лука, чим образив Амура. Покохав Аполлон прекрасну німфу Дафну з усією божественною пристрастю, та Дафна не кохала його. Відчайдушно стала втікати вона від Аполлона, і щоб уникнути його компанії перетворилась вона на лаврове дерево, яке стало священним у давніх греків, особливо в культі Аполлона. Як бачите, і грецькі боги страждають від нероздільного кохання.

А ось ще один надзвичайно популярний грецький бог – Гермес. Ще відомий як Меркурій, цей товариш знайомий багатьом львів’янам, як скульптурне зображення на одному із старовинних будинків у центрі Львова¹.

Гермес – вісник богів, часто зображується з крилатими сандалями та крилатим шоломом, завдяки яким Гермес може моментально, зі швидкістю думки, переноситись в любу частину світу. Таке його корисне вміння, робить Гермеса дуже потрібним Зевсу, який часто делегує йому різні доручення та послання. Гермес – старший “куди пошлють“ Олімпу. Ще, за легендою Гермес з самого малку мав дуже живий та непосидючий характер і любив робити різні витівки. Є дуже цікавий грецький міф, де описується, як малий Гермес вкрав стадо корів у Аполлона. І лише коли Аполлон прижав його до стінки, довелось йому повернути корів. А взагалі Гермес дуже любив поцупити (прихватизувати) все, що погано лежить. Якось, ради жарту, він навіть викрав в Зевса його скіпетр. Гермес є покровителем торговців, ремісників та крадунів. (А ще банкірів, які часом теж трохи бувають крадунами, не дарма ж Львівський будинок із скульптурним зображенням Гермеса то банк)

Дуже цікавим богом є Діоніс. Діоніс у грецькій міфології бог вина та пиятики, ще відомий під іменем Вакх, саме від нього походить таке явище як вакханалія. Зараз це слово асоціюється з розпустою, хоча на початках вакханалією вважались одні найдавніх грецьких містерій, присвячених богу Діонісу. Спочатку вони були таємними і лише жінки допускались на них. Потім стали допускатись і чоловіки, а самі містерії деградували. Фактично суть містерій Діоніса в період культурного занепаду античної культури, полягала в тому, що давні греки збирались веселою компанією та пиячили. Якщо ми йдемо з кимось на пиво – це теж можна розглядати як маленьку діонісійську містерію. Самого ж Діоніса у грецьких міфах часто описують як вічно п’яного бога. Пісня: “Вечно молодой, вечно пьяный” якраз про нього.

Дуже важливим богом грецькій міфології є Гефест. За легендою Гефест був сином Зевса та Гери, однак народився дуже слабким та кульгавим. Гера, як побачила, хто в неї народився, так одразу викинула свого кволого сина геть у море. Та морські німфи пошкодували маленьке дитя і дали йому притулок в одному з морських гротів. Затаїв велику образу Гефест на свою матір Геру. Коли він підріс, то став дуже вмілим ковалем, куючи дивовижні речі із золота та срібла. Одного разу послав він в подарунок на Олімп, для Гери прекрасний трон. Гера була в захваті від подарунку, та як тільки сіла на той трон, так одразу не знати звідки взялись залізні кайдани і намертво прикували Геру до того трону. Боги кинулись по допомогу, та попри всі їхні старання ніхто з них не міг звільнити Геру від кайданів. Всім стало ясно, що лише один Гефест може її звільнити. Негайно послали Гермеса до Гефеста. Та скільки Гермес не вмовляв Гефеста звільнити Геру, той вперто не хотів цього робити. Тоді на допомогу Гермесу прислали вічно п’яного бога вина Діоніса, який взяв з собою бочку відмінного винця. Гефест, Гермес та Діоніс, як то кажуть: “сообразили на троих”, бахнули винця, захмелів Гефест, і вже не пам’ятав образи на Геру, полетів з Гермесом на Олімп та звільнив Геру із кайданів. Після того поселився Гефест на Олімпі, де став головним будівничим, збудував величні царські палаци Зевсу, та іншим богам.

На цьому кінець частини другої.