Саме так, нещодавно на днях в безмежних просторах всесвітньої інформаційної мережі інтернету стало одним сайтом більше, народився молодший братик журналу «Пробудження». Отож, знайомтесь – історичний сайт «Мандрівки часом». Взагалі, історія – моя маленька пристрасть, тож вирішив створити ще один окремий сайт, присвячений саме історії. Тож запрошую всіх читачів журналу «Пробудження» стати ще й читачами «Мандрівок у часі» та веселих мандрівок усім.
«…Люблю з любком танцювати, що файно трісесі…» Гуцульська говірка. Гуцули – невеличка (однак дуже харизматична) етнічна група, яка вже багато-багато віків мешкає в українських Карпатах. Справжні горці, мешканці карпатських гір, гуцули мають свою надзвичайно багату самобутню культуру: цікаві традиції, (які дійшли до нас через безліч поколінь) напрочуд дивовижну музику та смачну кухню (ням-ням). А ще гуцули страшенно люблять танцювати, адже що як не палкий танець може як найліпше передати їхню суть…
Без жодних сумнівів, наркотики – це зло, яке, так чи інакше, веде до руйнації та самознищення людської особистості. Але якби дивним і парадоксальним це не видавалось – деякі види наркотичних речовин ще від початків існування людства були невід’ємними супутниками одвічних духовних пошуків, самопізнання та чисельних спроб розширення людської свідомості у постійному прагненні людини до вищого щастя, просвітлення, такого собі найкрутішого кайфу з усіх можливих. Вже давні шамани, (та всякі інші друїди) в різних куточках світу частенько полюбляли прийняти щось таке…
Нещодавно один мій знайомий товариш та тезка Павло Бачинський (між іншим, з ним було одне з перших інтерв’ю на цьому сайті) попросив розмістити рекламну інформацію, щодо нового семінару з позитивної психотерапії, який вже ось скоро пройде у місті Львові. Тож публікую на правах реклами даний матеріал.
Продовжуємо нашу мандрівку чудесним та захоплюючим підводним світом Мальдівійського архіпелагу. Так на чому зупинились, ага: З голкошкірих тут найбільш поширена морська зірка акантастер, більш відома як «терновий вінець» – мускулистий, на перший погляд малорухливий комок з дванадцятьма променями розміром до 60 см, що радіально розходяться, та вкриті сотнями гострих і дуже отруйних голок, між якими просвічує буро-фіолетова слизова шкіра . Єдина їжа зірки – живі коралові поліпи. Нерухомі частини черева «тернового вінця» з розташованими на ньому присосками змащені клейким слизом,…
Розміри більшості Мальдівських островів не перевищують і 200×200 м, але, виявляється, і цього достатньо, щоб мати багату флору і фауну. Взагалі на островах певного сезону не існує – одночасно можна зустріти і плоди, і квіти, і зав’язі. Тобто як би одночасно протікають весна, літо і осінь. Що до плодів, то найпоширенішим тут, звичайно, є кокосовий горіх. Комусь подобається їх «начинка», комусь не дуже, але всі сходяться в одному: якщо кокос падає на вас з високої пальми, він може запросто проломити…
У XVI столітті Мальдиви захопили португальці, але їх прапор протримався тут всього 15 років – хто б міг подумати, що місцеве населення дасть таку відсіч! У 1887 році над архіпелагом встановила свій протекторат Великобританія. На початку 60-x років позаминулого століття на архіпелазі розгорнувся широкий рух проти колоніального гніту. Для утихомирення волелюбних остров’ян Британія посилала у води архіпелагу бойові кораблі, мальдівці зустрічали їх бурхливими демонстраціями протесту з чорними прапорами. Подекуди спалахували збройні повстання. Незалежність країна отримала в 1965 році, а ще…
Саме так, сьогодні в нашого скромного сайтику маленьке свято – день народження, йому вже виповнився один рочок і в самий раз заспівати Happy birthday (чи «Многая літа»). Саме рік назад 16 лютого 2011 року тут появилась перша вступна стаття «Чому пробудження». За цей рік відбулось багато цікавого та корисного, сайт підріс, набрався сил і вже впевнено стає на ноги. А зараз трошки статистики (та заодно понтів):
Карнавал – одне з найвеселіших (та завершальних) свят зимового періоду, католицький аналог слов’янської Масляниці (в Україні це файне свято має кілька назв: Запуста, Масниця та Колодій). Свято це прийшло до нас ще з сивих язичницьких часів і символізувало, вже врешті, закінчення зими (дійсно хай собі йде та зима) і швидкий прихід весни. А на весну з нетерпінням чекали не лише наші предки – давні слов’яни, а і чисельні інші народи бабці Європи. І отже в кінці зими, перед початком великого…
Вітаю всіх читачів журналу Пробудження із головним святом всіх закоханих – днем святого Валентина. І як водиться, бажаю всім-всім великого, справжнього, щирого і чистого кохання, яке наповнює душу та зігріває серця, так що жоден найсильніший зимовий мороз їм більше не страшний. Кохаймося …