Три великі монотеїстичні релігії визнають творцем матеріального і нематеріального, природного та надчуттєвого світу єдиного Бога, всесильного і всезнаючого. Стародавні космогонічні концепції, засновані на міфології, поступилися місцем більш абстрактним уявленням. Цей переворот у свідомості стався спочатку у народів, які сповідують іудаїзм та християнство, а слідом за ними – у мусульман, хоча сліди колишніх вірувань залишилися в деяких народних звичаях, літературі, архітектурі та музиці.

Спочатку були Веди. Ще за кілька століть до нашої ери ці написані на санскриті священні гімни панували в релігійних вченнях Індії. Про походження Вед ми знаємо тільки, що принесли їх індоєвропейські племена кочівників аріїв, або арійців, які починаючи з другого тисячоліття до н. е. поступово переселялися на територію Індії з північного заходу.

З давніх часів Місяць відігравав важливу роль в основних світових релігіях. Багато посилань на Місяць можна знайти в різних писаннях і сакральному мистецтві. Крім цього Місяць також вплинув на місячні календарі, які застосовуються до сих пір. Християнство, яке використовує «сонячно-місячний» календар, в основному використовує місяць, щоб визначити час настання найважливішого свята – Великодня.