«На початку було слово» і тому значення слів і «виправлення імен» як вчив Конфуцій дуже важливо. Ця стаття називається Якорі. Само слово можна написати як ЙА КА РА і трактувати як: ЙА – скорочення від Йахве – Ім’я Бога (на івриті, згадайте слово – Алелуя, воно в перекладі означає Халел – славний, Гу – Він, Я (ЙА) скорочення від слова Яхве, яке в свою чергу теж скорочення фрази «я той хто є (реальноіснуючий)»), КА – двійник його в цьому проявленому…
Ось вже зовсім скоро чисельні компанії малолітніх розбишак перевдягнуться у “страшні” (скоріше чудернацькі) костюми всяких чортиків, привидів, вампірів та інших забавних істот, стануть ходити по домівкам, клянчачи своїм традиційним хеловінським “trick or treating” (солодощі або життя) власне солодощі. (Хоча думаю сьогоднішнім діткам солодощі по барабану, а от гроші ні). Усюди, наче імітуючи голови українських політиків, з’являться тикви (чи гарбузи), з акуратно вирізаними оченятами та ротиком і запаленою свічкою всередині. А в світі настане одне з самих цікавих та популярних свят…
Сьогодні на сторінках нашого сайту відбудеться чергове цікаве інтерв’ю темою якого буде прадавня слов’янська (до християнська) рідна віра або ж язичництво, яке, як не дивно дожило до нашого часу. Знайомтесь Славолюб Богач представник спільноти рідної віри у місті Львові. – Доброго дня пане Славолюбе, на початок саме традиційне питання: чим займаєтесь, цікавитесь?
От і прийшла золота магічна осінь, яка дуже радує чудовими теплими днями (а не мокрими дощами). Зовсім скоро 23 вересня відбудеться одна визначна астрономічна подія – осіннє рівнодення. Саме в цей день кількість світлих і темних годин в добі дорівнюють одне одному. А тривалість дня, така сама як і 21 березня – в день весняного рівнодення. В давні часи для наших предків давніх слов’ян (та і різних інших народів) такі астрономічні дати мали часто велике символічне і сакральне значення. А…
Якщо в минулих статтях про грецьких богів, було описано богів з гори Олімп (так званих олімпійців) то зараз піде мова про богів морських та підземельних. І розпочну з наймогутнішого морського бога, брата Зевса, могутнього Посейдона. (Нептуна) Пригадую, коли я був ще маленький та відпочивав в Криму на Чорному морі, там проводилось цікаве “свято Нептуна” – посвячення людей у водну стихію, з різними конкурсами, забавами, русалками та чортиками.
Продовжую оповідь про богів грецького пантеону, перша частину можна почитати ось тут. А частину другу почну з одної із самих відомих грецьких богинь – прекрасної Афродіти (або ж Венери)
Богів в релігії давніх греків трохи багато, але всі вони є дуже цікавими і харизматичними особистостями. Варто зазначити, що боги грецького пантеону, навіть більше схожі на звичайних людей, ніж власне на богів. Як то кажуть, якщо боги створили людей за своєю подобою, то люди відплатили їм тою ж монетою. Словом, грецькі боги мають всі ті самі вади, що і звичайні смертні, часом вони такі ж самі заздрісні, пихаті, хитрі, (навіть підступні) люблять посваритись одне з одним1, зробити якісь пакості і…
Сьогодні ми з вами, немов на підводному човні, будемо ниряти в глибини захоплюючої грецької міфології. Адже надзвичайно цікаві грецькі міфи є справжньою серцевиною релігії давніх греків. Саме слово “міф” з грецької мови може перекладатися як сказання, слово, розповідь або вчення. Так вже вийшло, що грецькі міфи то не просто цікаві історії, а і надзвичайно символічні послання, в яких закладено багато важливих речей. Може в цьому і полягає секрет такої великої популярності грецької міфології по всьому світу.
Язичницька релігія давньої Греції, мабуть, найбільш відома та пропіарена з усіх решти. І дійсно, хто з нас не знає про великого Зевса, який царює над всім світом з високої гори Олімп, войовничу Афіну, прекрасну богиню кохання Афродіту, (в широких кругах більш відому як Венеру) плута Гермеса, морського бога Посейдона (Нептуна). Ну і ще багато-багато різних богів грецького пантеону, які увійшли в повсякденну мову багатьох людей і не тільки греків. Наприклад, хвороби пов’язані із невдалими (а може надто вдалими) статевими контактами,…
Ось і наблизилось одне з найвідоміших давніх слов’янських язичницьких свят, яке святкували наші предки багато віків тому. Це свято продовжують святкувати їхні прогресивні нащадки по сьогодні, що дуже добре бо традиції треба підтримувати.. Язичницьке святкування Івана-Купала було пов’язане із днем літнього сонцестояння – найдовшого дня в році і святкувалось в ніч з 21 на 22 червня (найкоротшу ніч) То було чи не наймасовіше і найвеселіше язичницьке свято, а купальська ніч була наповнена дивовижною магічною атмосферою.