Browsed by
Category: Мистецтво

Лубок – порушник спокою

Лубок – порушник спокою

Часто кажуть: «лубочна картина» і мають на увазі під цим щось малохудожнє. Але кажуть і так: «це яскраво і безпосередньо, як лубок». Лубок нехитрий, але змістовний. Він грубуватий і разом з тим містить тонкий підтекст. При слові «лубок» згадують добре всім відомі базарні «килими» з незмінними лебедями або красунями на квітучому лузі. Наївний малюнок. Неправдоподібні фарби. Одним словом «огидний лубок». Тим часом історія мистецтва знає чимало художників, які прославились роботами в такому дусі. Наприклад, француз Руссо. Були й знамениті колекціонери…

Read More Read More

Іконостас. Продовження.

Іконостас. Продовження.

Віровчительною «серцевиною» православного іконостасу став так званий «Деісус» – незмінний за складом і за композицією триптих: Ісус в центрі, Богоматір і Іоанн Предтеча відповідно праворуч і ліворуч від нього.

Іконостас

Іконостас

Якщо намет над православним храмом символізує неповторну своєрідність його архітектурного вигляду, то іконостас, безумовно, можна вважати найбільш характерною частиною інтер’єру будь-якої церкви. Якщо вівтар, святая святих кожної християнської церкви, – осередок богослужінь, то іконостас, що піднімається перед ним можна назвати зримим образом самого православного віросповідання, іконописним символом віри.

Іконографія Ісуса Христа – Еммануїл

Іконографія Ісуса Христа – Еммануїл

Формування цього іконографічного типу відноситься до початкового етапу розвитку християнського мистецтва. Фрески Остріанських катакомб в Римі – одна з небагатьох збережених пам’яток тієї епохи. Розписи катакомб були наскрізь символічні, зашифровані, незрозумілі для непосвяченого язичницького Риму. Природно, що зображення катакомб не мали таких помітних (обов’язкових згодом) ознак християнської ікони, як німби і супровідні написи. І образи Божої Матері і Христа можна розпізнати в розписах катакомб лише за непрямими ознаками.

Краснопис як танок слів

Краснопис як танок слів

Куфі — один з основних традиційних стилів арабського письма. Це суворий, кутастий, урочистий стиль. Але коли писати прозорим сіро-брунатним чорнилом на тонкому пергаменті, не втрачаючи характерної для куфі величності, письмо набуває ще й якоїсь загадкової чуттєвості.

Тибетська «Гесеріада»

Тибетська «Гесеріада»

Від країни буришків на заході до Монголії на сході, всюди, де поширена тибетська культура, усний і письмовий переказ свято зберігає ім’я Гесера. Оповідання про його подвиги, що становить єдиний епічний цикл (sgrung), має безліч місцевих модифікацій.

Лю Цзинтін – принц казкарів

Лю Цзинтін – принц казкарів

Лю Цзинтін (1587-1670), який поклав початок сучасній школі китайських казок, жив у неспокійні для Китаю часи переходу влади від династії Мін до династії Цин. Справжнє ім’я Лю було Цао Фенчунь. Народився він у Тайчжоу (провінція Цзянсу), але до 15 років перебував не в ладах з законом і був змушений тікати з рідних місць.

Хейке-моногатарі

Хейке-моногатарі

У 20-і роки XIV століття по дорогах і путівцях Японії брели від села до села, від маєтку до маєтку мандрівні монахи-сліпці, розповідаючи під акомпанемент бива (чотирьохструнної лютні, яка прийшла до Японії через Китай з Середньої Азії) про те, як в кінці XII ст. зіткнулися в боротьбі за владу два могутніх військових роди – Тайра і Мінамото.

Карелія – скарбниця стародавнього живопису

Карелія – скарбниця стародавнього живопису

Як тільки вступає в свої права північна весна, співробітники Петрозаводского музею відправляються в експедицію по збору дорогоцінних зразків старого карельського живопису. Маршрут експедицій пролягає через стародавні села і міста, що славляться своїми архітектурними спорудами. Планомірні пошуки останніх років дозволили вивезти в столицю Карелії найбільш значні і цікаві пам’ятники стародавнього живопису. Здавалося, що багато з них назавжди втрачені для сучасних цінителів стародавнього мистецтва.

«Калевала» і розквіт національного мистецтва

«Калевала» і розквіт національного мистецтва

«Калевала» народилася в ті часи, коли в Європі панувала атмосфера свого роду національного романтизму, підтримувана боротьбою народів за право на самовизначення. Коли перше видання епосу побачило світ, Фінляндія входила до складу Російської імперії на правах Великого князівства. Її офіційною мовою була шведська, що залишилася у спадок від більш ніж шестисотлітнього перебування під владою Швеції до приєднання до Росії у 1809 р. У жодній школі навчання на фінській мові не велося, та й взагалі мало хто з освічених людей розумів по-фінськи….

Read More Read More

UA TOP Bloggers