Продовжую тему про славетну традицію дзен та коани, початок статті можна глянути тут. Коан – особлива духовна вправа, задача, яку дає майстер учню, щоб той думаючи над нею звільнявся від своїх стереотипів, виходив за межі розуму. Дуже часто коани приводили до просвітлення монахів, і в традиції дзен коани стали окремим літературним жанром, в якому описуються різні історії про те, як будь-хто з монахів з досягнув просвітлення. Наприклад, такий гарний коан:
Вирішив знов повернутись до теми дзен-буддизму, про який вже згадував на сторінках цього журналу, скажімо ось тут. Філософія дзен одна з моїх улюблених, адже вона є надзвичайно проста та складна одночасно (простим то бути зовсім не просто), сповнена всіляких парадоксів, цікавих повчальних історій та притч. Традиція дзен є однією з самих коротких та прямих шляхів до щастя та просвітлення. А ще на короткому шляху потрудитись треба файно, тож дзен-буддійські монахи мають не лише постійно перебувати у медитації, а і при…
Ось і наблизилось одне з найвідоміших давніх слов’янських язичницьких свят, яке святкували наші предки багато віків тому. Це свято продовжують святкувати їхні прогресивні нащадки по сьогодні, що дуже добре бо традиції треба підтримувати.. Язичницьке святкування Івана-Купала було пов’язане із днем літнього сонцестояння – найдовшого дня в році і святкувалось в ніч з 21 на 22 червня (найкоротшу ніч) То було чи не наймасовіше і найвеселіше язичницьке свято, а купальська ніч була наповнена дивовижною магічною атмосферою.
Харе Крішна Вайшнавська мантра Крішна легендарний індійський герой, для індусів одна з найбільших духовних постатей всіх часів і народів, адже Крішна втілення (аватар) верховного індійського бога Вішну. Крішна є одним з головних героїв найшановнішого індійського релігійного епосу Махабхарати та її самої сакральної частини – Бхагавад-гіти. Для індусів ці книжки мають таке ж велике значення як Біблія для християн чи Коран для мусульман, а образ Крішни можна порівняти з образом Христа, який так само як і Крішна, був втіленням Бога.
Слово космогонія грецького походження і складається з двох слів “Космо” – всесвіт та гонія – народження, себто космогонія – це вчення про народження та будову світу. У кожної релігії є своя космогонія, яка базується на міфах про створення світу та загальний устрій всесвіту. Однак ті всі міфи дуже схожі і тісно переплітаються між собою, так історія про створення перших людей Адама та Єву, їхнє гріхопадіння та подальше вигнання з раю є не лише в християнстві, а і в багатьох інших…
Сьогодні в нас на календарі 21 червня, вівторок, для багатьох людей, мабуть, звичайнісінький робочий день. Однак цей день цікавий тим, що він є самий довший у році, день літнього сонцестояння. А от в давні язичницькі часи наші предки слов’яни в цей день мали чи не найбільше своє свято. Взагалі давні слов’яни велику пошану надавали всім дням, які були так званими перехідними періодами: це так само і день зимового сонцестояння, дні рівнодення (коли тривалість дня така сама, як і тривалість ночі,…
Хорошую религию придумали индусы В. Висоцький Реінкарнація – вчення про переселення душ, в основі якого лежить віра у те, що після смерті душа знов народжується (перевтілюється) в іншому тілі. Файна пісня В. Висоцького про реінкарнацію, правда, реінкарнацію придумали зовсім і не індуси, точніше не лише вони одні, бо ідеї щодо реінкарнації окрім Індії були в багатьох різних релігіях по всьому світу. (Серед давніх єгиптян, греків, кельтів, тощо.) І звісно в різних релігіях зустрічаються різні уявлення щодо реінкарнації. Наприклад, в індуїзмі…
Ось настало ще одне велике християнське свято – день святої Трійці, в народі відоме ще як зелені свята. Чому зелені? Дуже просто, коли на наші землі прийшло християнство, для того щоб його глибоко укорінити в народні вірування, звичаї та побут, багато християнських свят поєднувались з давніми язичницькими, що святкувались слов’янами багато віків. Зеленими, свята називаються, тому що в їх основі лежить язичницький культ дерева та квітів.
Якщо у першій частині розповіді про богів індійського пантеону (яку можна почитати тут) йшла мова про трійку головних індійських богів, які були чоловіками, то частину другу почну з розповіді про прекрасну жіночу частину індійських богинь: Лакшмі, Сарасваті Парваті.
Головними богами індуїзму є божественна тріада найпопулярніших індійських богів Брахми, Шиви, та Вішну. Незважаючи на все велике та різноманітне багатобожжя індійської релігії, можна сприймати індуїзм і як релігію з вірою в одного Бога. А всіх цих багато чисельних індуських богів як різні проявляння того одного єдиного великого Бога. Ну а трійку найбільших богів – Брахми, Шиви, та Вішну можна навіть порівняти з християнською Трійцею. Адже для індуїзму також властива ідея троїчності та триєдності божественних сил. Ці три боги являють собою…