Доктор К. М. Шіам Сундар із Центру індійських систем знань у Мадрасі фахівець у галузі аюрведи. Сьогодні він пояснює деякі основні ідеї цієї традиційної системи медицини, яка й досі широко практикується в Індії. – Що означає слово «аюрведа»?
Можливо, медицина більше, ніж будь-яка інша галузь діяльності, пов’язана з нашим існуванням, залежить від культурного середовища, де вона побутує, бо терапевтичне втручання зачіпає саму суть нашої долі: народження, страждання, смерть. Щоб дбати про здоров’я, людство не чекало на розвиток біології, хімії та східних методів запобігань хворобам. Упродовж тисячоліть народи застосовували дуже плідну, часом дивовижну терапію, зважаючи на її технічні можливості (наприклад, трепанації та догляд за зубами в інків).
Чи можна одночасно вірити в Христа і Будду? Не просто визнавати, що вони реально існували, а вірити по-справжньому, в рамках релігійного культу? Виявляється, людей, які можуть ствердно відповісти на поставлене питання, не так вже й мало – два з половиною мільйони. Це прихильники в’єтнамської секти Као Дай (їх у країні в кілька разів більше, ніж справжніх християн).
Апокрифічні «Діяння апостола Варфоломія» протягом багатьох сторіч читали, перекладали і доповнювали чи не в усьому християнському світі – від Гібралтару до східних рубежів Візантії, від Ефіопії до Соловецьких островів. Разом з тим у новозавітному каноні постать цього апостола ледь помітна серед інших учнів Ісуса. Про будь-якого з них ми, принаймні, знаємо, звідки кожен з них родом і чим займався до зустрічі з Христом. Варфоломія ж лише мимохідь, в числі інших апостолів, згадують три євангелісти (Мф. 10, 3; Мк. 3, 18;…
Сухі слова енциклопедій та географічних довідників повідомляють такі відомості про Медину: місто в північно-східній частині Саудівської Аравії, в 250 кілометрах на схід від Червоного моря, оточене горами; площа його – близько 50 квадратних кілометрів; населення в 1926 році – 50 000 чоловік; в 1997-му – півмільйона. У місті цьому багато садів. Чимало на землі міст, оточених горами і потопаючих в зелені садів. Але чи багато знайдеться таких, про які відомо, що їх більше всіх інших місць любить Аллах?
У «Книзі драбини Магомета» розповідається, як на початку нічної прощі з Мекки до Єрусалима пророк ісламу почув голос прегарної жінки, одягненої в барвистий одяг. Він зачекав, поки вона наблизиться, а потім пішов собі далі. Тоді ангел Джебраїл, що був йому за провідника, сказав Магометові: «Знай, що ця жінка в різнобарвному вбранні уособлює світ, сповнений насолод. Знай, що за те, що ти на неї зачекав, твій народ матиме більше втіхи й насолод, аніж будь-який інший народ з усіх, що були й…
Індійська традиція розглядає людське тіло як складний комплекс психічних і фізичних процесів. Щільно пов’язані між собою, тіло і дух утворюють знаряддя Себе (Атман), втілення життєдайного найвищого подиху, від якого походить Всесвіт: «це від нього народилися життя, дух, органи чуття, а також ефір, вітер, вогонь, вода і земля». У давній книзі «Упанішади» тіло описується як «смердюче і нетривке», натомість у «Бхагавадгіті», іншому індуїстському тексті, воно розглядається як обраний носій «вічного, безсмертного і незрозумілого» внутрішнього принципу, що дарує Атман (Дух) його життя…
У Біблії, засадничому документі іудаїзму, тіло розглядається з погляду вимоги ритуальної чистоти. Цей закон визначає, хто є достатньо чистим, щоб увійти до храму і скласти пожертву. Той, хто торкнувся мертвого тіла, вважається нечистим. Так само нечистими є деякі хвороби, особливо захворювання шкіри. Якщо більшість природних функцій тіла (уринація, дефекація тощо) не належать до нечистих, то виділення зі статевих органів (еякуляція, менструація чи патологічна кровотеча) забруднюють як саму людину, так і її партнера протилежної статі.
Аби зрозуміти східно-азійські погляди на тіло, особливо в Китаї та в Японії, ми повинні уявити собі, що то не ми маємо тіло, а тіло має нас, що ми живемо в ньому. Східна філософія також визнає виміри людини, не помітні для нашого буденного споглядання. Це важлива обставина, оскільки наше сприйняття власного тіла впливає на вибір методу лікування, який ми вважаємо для себе найкращим. Без чіткого усвідомлення тіла ми не можемо зрозуміти, як треба його лікувати.
Напередодні свята всі вони — звичайні ґазди та сусіди. Але вже звечора витягає бізнесмен Микола Гарас спадкоємну маску Пана, підмальовується — і ніхто не вирізнить його серед натовпу інших перебраних: ведмедів, дідів, бабів, чортів, циган, панів, дівчат… Нехай спочине зачинена крамниця, нехай перепудяться вранці діти — дарма, дві доби на рік ніхто не повинен чинити опір Переберії.