Відомо, що піст існував ще за часів Старого завіту. Як одна з установ християнської церкви виник одночасно з її основою. Найдавніші церковні письменники стверджують, що пости в 40 днів були встановлені в наслідування Ісусу Христу і пророкам Іллі та Мойсею.
Сирним, або Сиропусним, називають цей останній перед великим постом тиждень – у книгах церковних, Масляна – в народі. Церква на дні Масляної встановлює напівпіст: дозволяються страви молочні, яйця, риба, але забороняється м’ясо. У глибокій давнині – коріння звичаю святкування Масляної. У Західній Європі вона сходить до часів грецьких і римських вакханалій і сатурналій, які пізніше видозмінилися в карнавал, що святкується від дня Богоявлення до вівторка першого тижня великого посту. У наших предків слов’ян це було весняне свято сонця, зустрічі весни…
Розвірившись в можливостях людства повернути початкову Божественну єдність чоловічого і жіночого начал, філософи забажали відновити в людині образ Божий. Здається, що сама постановка питання не цілком коректна: хіба людина в силах цей образ зруйнувати, якщо образ той даний спочатку? Людина може лише затемнити його в собі, спотворити його зовнішній прояв.
Коли мова заходить про сімейні звичаї у слов’ян в дохристиянські часи, зазвичай згадують про багатьох дружин язичницьких князів або про те, як після смерті чоловіків їхніх дружин кидали в похоронне багаття разом з всім домашнім скарбом. А справді, чи були подібні звичаї у древніх слов’ян?
Коли ми говоримо про земне кохання, ми вже самим цим визначенням протиставляємо грішне земне почуття якомусь іншому коханню – святому, небесному. Ми, по суті, маємо на увазі, що ерос – це щось погане, це плоть і гріх, нехай притягальний і майже непереможний. І ми не замислюємося, що підхід наш, по суті своїй, глибоко релігійний, навіть якщо ми при цьому вважаємо себе атеїстами.
У християнстві чотки з’явилися, коли святий Пахомій, який жив у IV столітті, заснував перший монастир. Щоб неписьменні його учні та послідовники (а таких була більшість) читали покладену в день кількість молитов, відбивали відповідну кількість поклонів і не збивалися при цьому з рахунку, він надумав використовувати мотузку із зав’язаними на ній вузлами. Це і були перші чотки християн, ними користувалися і в католицьких, і в православних монастирях. У нас їх назвали «вервиця». Для цієї ж мети використовувалася Лествиця, або лестовка, –…
Людина з чотками в руках. Перебираючи їх зерна, одними губами вимовляє вона слова молитви або ім’я Бога, очі її напівзакриті… Коли і де з’явилися чотки? Чому стали ритуальною приналежністю буддистів, християн, мусульман? Навіщо вони їм? Найлегше відповісти на останнє запитання. У всіх трьох релігіях призначення чоток однаково: аби рахувати прочитання молитви або імена божеств, або, як в ісламі, епітети Бога.
Грецький міф про походження лавра на перший погляд стереотипний і мало що дає для розуміння особливого ставлення до лавру протягом тисячоліть. Згідно з міфом, викладеним в «Метаморфозах» Овідія, прекрасна німфа Дафна, дочка Геї та річкового бога Пенен, дала обітницю безшлюбності; проте закоханий в неї Аполлон не залишав своїх домагань, і боги перетворили Дафну у лавр. Але осяйний бог продовжував кохати її і в новому обличчі: вона стала його священною рослиною. Більш того, як оповідає один з гомерівських гімнів, Аполлон дасть…
Хрещення Господнє іменується, як відомо, ще й Богоявленням, оскільки в той день Бог відкрив Себе світові у трьох іпостасях: хрещеного в струменях Йордану Ісуса, Духа Святого – «у вигляді голуба» -, і, нарешті, Бога Отця, явив Себе як «голос почутий із неба, який промовляв: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав». Стало бути, саме Хрещенням Єдиний в трьох особах Бог явив Себе світові вперше, а саме хрещення Іванове, яке за смиренням прийняв Спаситель, виявилося прообразом нового, новозавітного хрещення –…
У наше століття людина може по праву заявити, що вона підкорила всю землю. Але ціною руйнування земного раю. Багато неповторних куточків земної кулі, створені самою природою або руками людини, зараз частково або повністю зруйновані. Тому мало чого, що ще залишилося, загрожують знеособлення, яке майже неможливо зупинити, а також витрати технічного прогресу. Тому нам все частіше доводиться озиратися назад у пошуках такого необхідного душі і давно загубленого земного раю. У своїй спразі Шангрі-Ла ми повертаємося назад до покритих снігів Гімалаїв. Тут…