Журнал Пробудження

Символ нинішнього малайського міста Пінанг — 50-поверховий хмарочос, де розміщується торговий центр Комтар. Схоже, що головне місто острова, що носить ту ж назву, наслідує Сінгапуру, який давно вже називають Нью-Йорком Південно-Східної Азії. Обидва острови схожі: приблизно рівні по величині, вони відокремлені від Малаккського півострова неширокими протоками — Сінгапур на півдні, Пінанг на північному-заході. Етнічні китайці становлять більшу частину їх населення. Туристи, які бродять по центру Пінангу, захоплюються його старовинними храмами, пагодами, мечетями, індуїстськими храмами. Але особливий інтерес у гостей викликають…

Read More Read More

Лоро Джонггранг — комплекс храмів, побудований на трьох прямокутних платформах. Середня з них служить підставою для шести великих і кількох менших храмів, симетричні по відношенню один до одного. Її краї обрамлені декоративними арками. На іншій платформі розташовано 156 невеликих башточок-каплиць. Архітектурні пам’ятки нижньої платформи не збереглися.

Вирвавшись з суєти вуличного руху Джакарти, виїжджаємо на шосе, що веде до Богору — першого великого населеного пункту на нашому шляху. По обидва боки дороги тягнуться рисові поля, обрамлені гаями кокосових пальм, бананів і папайї. То і діло проїжджаємо придорожні базарчики, де виставлені в достатку різноманітні тропічні фрукти-ананаси, банани, манго, рамбутани… Пейзаж стає яскравіше і різноманітніше, коли минаємо Богор. Рівнина змінюється пагорбами — починаються передгір’я. На їх схилах — тераси рисових полів і чайних плантацій. Долини з черепичними дахами селищ…

Read More Read More

Ця грузинська церква в древній родючій Картлі здавна називається Атенським Сіоном. Напис XI століття на одній з зовнішніх стін храму повідомляє про царську заборону будувати палац і місто у фортеці Атени, де є церква, «обитель святої Богородиці». Сіон – священний пагорб в Єрусалимі, по Старого завіту – «царство Боже». Чому ж це ім’я закріпилося за древнім християнським храмом?

Стою в пошані у Стіни. Навколо жінки. Плачуть. У всякому разі, багато хто з них. Вони притискають до Храму долоні, змочені сльозами, що котилися по щоках. Щось швидко і нерозбірливо бурмочуть. Я чіпаю шорсткий камінь. А адже він і мій, цей Храм. Той, хто сказав: «Не має ні елліна, ні іудея», коли стояв тут на плоскому даху, а навколо нього вився когтисто-крилатий морок і спокушав: «Стрибни. Адже ти не розіб’єшся об каміння. Ти — Син Божий». Тут ходив Він з…

Read More Read More

Якщо забуду тебе, Єрусалиме, забудь мене правиця моя. Прилипни язик до гортані моєї, якщо не буду пам’ятати тебе. (Псалт. 136-5) Жовтий пісок. Лискучий оксамит ослячих боків. Розпечене повітря тече по горбах. Час тут нічого не змінив. І хоча досвідчене око городянина вже вишукує в стародавньому пейзажі то високовольтну лінію, то далекий грайливий пластик рекламних плакатів, внутрішній зір вперто заперечує ці деталі. Уява схожа міражу — картини виникають нізвідки. Ми мчимо по шосе на потужному лендровері, люб’язно наданому нам компанією «Цар…

Read More Read More

Де знаходяться залишки (або хоча б сліди) Ноєвого ковчега? Багато хто сходиться на тому, що стародавній човен слід шукати на вершинах Кавказу, на горі Арарат. А ось сирійці стверджують, що Ной врятувався від розбурханого моря і вийшов на земну твердь в околицях нинішнього Дамаска, на одній з крутих гір, які зубчастою грядою простягнулися на північ від міста, підносячись над рівнем моря майже на дві тисячі метрів.

Хан Богдо Дайн Дерхе, грізний шаманський дух, він був одним з найвідоміших і шанованих по всій Монголії. Але більш за все він був шанований в Хубсугулі, північному лісовому районі країни. Тут і зараз ще кожен старий піднесе вам букет легенд про нього, а хлопчаки, невизначено тицьнувши пальцем на північний схід, скажуть, що печера Даін Дерхе «там». Побачити це «там» було моєю давньою мрією. Не так вже й багато шаманських печер нині у світі, а тут одна з них десь поруч,…

Read More Read More

… Я бачу Ерехтейон таким, яким він був колись. Сонце встає позаду мене, і мармур рожевіє йому назустріч. Шість струнких іонічних колон східного портика тримають легкий антаблемент, за яким під фронтоном йде фриз. Це – стрічка з темно-фіолетового елевсинського мармуру, по якій нерухомо рухаються опуклі постаті з жовтуватого мармуру і подекуди мерехтить бронза.