Межі Таїланду на карті роблять його схожим на величезну голову слона, одне вухо якого дивиться на Бірму, інше тягнеться до Лаосу і Кампучії. А хобот немов п’є воду з Андаманського моря і Сіамської затоки. Але не тому Таїланд називають Країною білих слонів. Священний білий слон – символ держави, що нагадує про великі перемоги.
Мов пір’їнка у натовпі, я пливу в людському потоці і потрапляю до святилища. Бачу Каабу, куб у чорному вбранні з торочкою, що вабить погляд, рядки краснопису золотом. Вражений до глибини душі, наближаюся до чорної Кааби, прокладаю шлях через величезне подвір’я, вщерть заповнене густим натовпом вбраних у біле людей. Я розумію, що потрапив до місця, де поняття напрямків зникає. Хоч би де я був у світі, на сході чи заході, півдні чи півночі, я завжди звертаю погляд до кібли, осереддя моїх…
Проща — то «обов’язок для Ізраїлю». Цей узаконений обов’язок тричі згадується в головній книзі юдаїзму Торі: «Три рази на рік з’являтиметься ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа». (Книга Вихід 23,17; Книга Вихід 34,23; Повторення закону 16,16). До зруйнування Єрусалимського храму ритм життя євреїв у Ізраїлі протягом року визначався трьома святковими прощами. Вони збігалися з трьома періодами збору врожаю: пізньої весни (свято Опрісноків), середина літа (свято Тижнів) та початок осені (свято Кучок). Остання з цих прощ, що випадала одразу…
Кожна індійська проща відбувається там де єднаються води. Хай то буде цівка підземного джерела чи могутні потоки великої ріки, високі хвилі моря чи безмежного океану — вода, а особливо змішання вод, додає прощам святості. Святе місце прощі тут називається тіртха, що дослівно означає брід.
Коли китайські прочани-буддисти вирушали в «подорож на Захід» (таку назву багато хто з них давав своїм описам мандрівок), тобто до Індії, вони мали вибирати з поміж трьох маршрутів суходолом та морським шляхом. Два маршрути суходолом проходили через Центральну Азію і збігалися зі шляхом, який від XIІ сторіччя почав називатися Шовковим і означав сукупність торговельних шляхів між Сходом і Заходом у цьому регіоні світу. Після переходу через безводну пустелю Гобі прочани мали вибирати між північним та південним шляхами, аби уникнути величезного…
Прощі в Японії звичайно поєднують у собі серйозні релігійні наміри з готовністю скористатися мандрівкою як екскурсією для відпочинку. Такий підхід існує принаймні від XVIII сторіччя, коли прощі стали популярними як один із приводів для простого народу одержати дозвіл на подорож. Відтоді взагалі стало важко встановити різницю між туристичним та релігійним аспектами прощі. Або ж, радше, безглуздо було б намагатися це зробити. Щоб забезпечити прочанам — кожному з них і всім разом — максимум задоволення, туристична поїздка часто поєднувалася з релігійною…
Поміж примарних колон, осяяних нетутешнім світлом, просувається нерухомий клон людини. Коли він роззирається або йде далі своїм уявним шляхом, змінюється перспектива і все нові й нові частини святилища потрапляють у поле зору. Описана тут сцена досить реальна: завдяки технології віртуальних зображень люди в навушниках, сполучених із комп’ютером, можуть «відвідати» церкву в французькому місті Клюні, «пройтися» попід склепінням, «повернутися» праворуч або ліворуч, «задерти голову», або поглянути на малюнки — і все це зробити, перебуваючи за сотні кілометрів від самої церкви. Отак,…
Так вже сталося, що цей настінний живопис в древніх руїнах на березі Євфрату поблизу селища Калат-ес-Саліх відкрила в 1920 році лопата колоніального солдата. Потім – в 1922- 1937 рр. – прийшли археологи. І світу постали добре збережені храмові фрески міста Дура, що на ассирійській мові означає «фортеця». У 312 році до нашої ери соратник Олександра Македонського Селевк перейменував Дуру в Европос – на честь свого рідного міста, у другій половині ІІ століття до нашої ери Дура-Европос увійшов до складу Парфянского…
Своєрідні індійські міста, багатоликі і в цілому мало схожі на міста Заходу. Інше тут вуличне життя, з відкритими, неначе вивалиними на вулицю рядами лавок, з гарбами, візками, коровами, що бредуть між велосипедистами і автомобілями. Мабуть, один Бомбей по вигляду схожий з європейськими містами, у всякому разі, у своїй центральній і портовій частині. І силует його з моря з цілою низкою нових хмарочосів, і ритм життя порту з безліччю човнів, що стоять на рейді в черзі на завантаження, і вуличний рух,…
Сухі слова енциклопедій та географічних довідників повідомляють такі відомості про Медину: місто в північно-східній частині Саудівської Аравії, в 250 кілометрах на схід від Червоного моря, оточене горами; площа його – близько 50 квадратних кілометрів; населення в 1926 році – 50 000 чоловік; в 1997-му – півмільйона. У місті цьому багато садів. Чимало на землі міст, оточених горами і потопаючих в зелені садів. Але чи багато знайдеться таких, про які відомо, що їх більше всіх інших місць любить Аллах?