Раджараджа I правитель Чоланаду, або Країни чолів, і її заморських володінь – славився своєю побожністю, і його нескінченна віра в богів втілилася в споруджених їм храмах. Був він також і воїном, але не дуже пихатим. Спрямовані в небо храми, які повелів він побудувати на славу віри, і епічні оповіді – все це залишилося на згадку про нього. Традиції майстерності, заповідані нам його архітекторами і майстрами, залишаються неперевершеними.
Для ревних шанувальників Шиви те місце, де бог поєднувався шлюбом зі своєю вічною дружиною Парваті, має особливе значення у списку святинь, які необхідно відвідати. Згідно з легендою, воно знаходиться в гімалайській долині, що лежить над областю Уттаркханд, серед густих хвойних і кедрових лісів. Нині воно відоме під назвою Тріджугі-Нарайн (три – це число 3, Джуга, або юги, – епохи, ери, минулі з тих пір, як це місце стали шанувати місцем найбільшого одруження всіх часів). Головний об’єкт шанування – Дхун –…
У 52 році н. е. до Індії з Західної Азії приплив св. Фома, або Фома Невірний. Він пробув в Індії дванадцять років, а останні вісім років свого життя провів у Мадрасському районі Мілапур. Місця, пов’язані з його ім’ям, стали святинями для паломників. У 1517 році в стародавньому Меліапурі на Малабарському узбережжі висадилися португальці. Вони знайшли руїни несторіанської церкви X століття, під якими збереглися гробниця у формі купола і пам’ятник апостолу Юді Фомі. Гробниця Фоми відома з VI століття, а ця…
Всюди на території колишньої Югославії, від Адріатики до річки Уна і Морава, можна зустріти древні могильні пам’ятники, або, як їх називають по-сербохорватськи, стечаки. Їх налічується близько 30 тисяч, цих масивних могильних каменів вагою від двох до тридцяти двох тонн, що несуть на собі сліди століть. Вони відомі також під ім’ям «богомільських каменів» або просто «богомілів». Це пам’ятки стародавнього релігійного культу, який знайшов притулок на Балканському півострові в середні віки.
Людина залишає на землі сліди своєї життєдіяльності. Це або залишки жител і предметів побуту, або особливі пам’ятники тієї чи іншої події, горю чи радості. Один з перших пам’ятників – камені-валуни, «Божі ніжки», як їх називають у народі. Їх можна зустріти на російській Півночі. На каменях – зображення, схожі на пташину лапу, слід звіра, людську стопу, хрест … Такі камені, стоять на берегах річок, в полях, на болотах Тверської, Псковської, Новгородської, Ярославської областей.
У нижній частині Тибетського нагір’я, на рівнині річкової долини Лхаси розташоване однойменне місто Лхаса – адміністративний центр Тибетського автономного району Китаю. За переказами, в VII столітті тибетський цар Сронцзангамбо, одружившись на танській принцесі Веньчен, спеціально для неї побудував палац, який згодом сильно постраждав, піддавшись руйнуванням від ударів блискавки. У VII столітті далай-лама V, який був в той час правителем Тибету, відбудував палац заново, а наступні далай-лами продовжували його розширювати і упорядковувати, завдяки чому він і прийняв сьогоднішній вигляд.
Цибіков провів майже три місяці в монастирях Гумбум і Ламбран. Він втомився прикидатися благочестивим паломником, змушений був дотримуватися інкогніто, приховуючи справжні цілі своєї подорожі. Все це створювало великі труднощі в роботі, заважало йому. А викриття загрожувало загибеллю.
Тибет, як свідчить Географічна енциклопедія, – саме велике і найнедоступніше нагір’я земної кулі. Площа його близько двох мільйонів квадратних кілометрів. Погляньте на карту – страхітлива в’язь гірських хребтів, висота яких досягає шести – семи кілометрів. Тибет лежить в тропічних широтах – між двадцять п’ятою і сороковою паралелями, але середньорічна температура нагір’я коливається від 0 до +5 °. Століттями Тибет і столиця його – Лхаса – залишалися недоступними для європейських мандрівників і випадкових прибульців. Однак не тільки кліматичні умови і не…
У кожній країні у віруючих є свої святі місця. Китай – не виняток. Одне з таких місць знаходиться в Юйшу – Тибетському автономному окрузі. Це нагромадження священних каменів-мані в Юйшу. Їх тут більше двох мільярдів! Вони лежать грядою, довжина якої сто, а ширина – сорок метрів. Місце священне для кожного тибетця, що сповідує буддизм чи ламаїзм – різновид буддизму. Поверх каменів подекуди покладені черепа яків. На всіх каменях є написи, правда, на найбільш старих від них залишилися лише сліди, адже…
Говорячи про культуру та традиції остров’ян, не можна не згадати історію. У XVI столітті в Індонезію починає проникати іслам і швидко знаходить прихильників серед місцевої знаті, витісняючи індуїзм спочатку на Східну Яву, а пізніше – на Балі. Ось яку легенду про ці події розповів нам гід.