Журнал Пробудження

Коли я дивлюся на справжні витвори мистецтва, я сприймаю їх, як твори природи. (Бернард Беренсон). Це менше всього наукове дослідження, засноване на невідомому нам матеріалі. Про Леонардо да Вінчі (1452 – 1519) існують сотні книг, навколо його імені пролито море чорнила і списані тисячі авторучок. До робіт про нього додаються все нові і нові імена. Немає потреби повторювати, що основна брила знань про нього вже опрацьована і прокоментована, і все ж під неозорими склепіннями цього гігантського будинку може залишитися вузька…

Read More Read More

Останнім часом інтернет буквально таки захлиснуло справжнісіньке цунамі із візиток Яроша – чи не найпопулярнішого українського інтернет мему. Для тих хто в танку – Ярош – лідер націоналістичної української організації «Правий сектор», яку правдиві російські ЗМІ звинувачують ледь не у всіх смертних гріхах. І от недавно, в ході чергової перестрілки у Слов’янську в кабіні спаленого начебто авто нападників знайшли Її – візитку Яроша, причому цілком не ушкоджену, навіть не подряпану. Це дало привід для численних глузувань, типу того, що Титанік…

Read More Read More

Сьогодні в гостях журналу «Пробудження» дуже цікавий чоловік, мистецтвознавець, історик, колишній викладач Львівського національного університету – пан Назар Козак. Також Назар має свій власний блог, в якому пише різні цікаві речі, зокрема й про мистецтво. Отож: – Доброго дня пане Назаре, розкажіть чи важко бути викладачем мистецтвознавства в університеті. Як сучасна українська молодь сприймає цей предмет?

Лишь по ночам, склонясь к долинам, Ведя векам грядущим счет. Тень Данта с профилем орлиным О Новой Жизни мне поет… А. Блок, Равенна. Цими рядками означена підтверджена сім’ю століттями вічність Данте. «Нове життя» – назва його раннього твору, що став передоднем великої «Божественної комедії». У «Новому житті» Данте оспівав свою кохану Беатріче; потім саме вона вела його по колами «Раю», що вінчає «Божественну комедію». «Нове життя» Данте почав словами, які стали афоризмом: «У тому місці книги пам’яті моїй, до якого…

Read More Read More

З глибокої давнини розроблялися в Індії принципи втілення в пластичних конкретно- чуттєвих образів людей і антропоморфних божеств, абстрактних понять і концепцій. Цьому служили іконографічні та іконометричні канони, складна система символів і атрибутів. Але в основі лежала думка про споконвічну співвіднесеність людини і Всесвіту. Ця думка лягла в основу концепцій розвинених філософських і релігійних систем Індії. Ідея невичерпності людини, що несе в собі все, що є у Всесвіті, послужила причиною широкого розвитку скульптури як виду мистецтва, основний предмет якого людська фігура….

Read More Read More

Мистецтвознавці й художники, літератори і кінематографісти прагнули створити свої версії життя та творчості Ніко Піросманашвілі, розгадати таємницю його мистецтва. Проте і зараз, після виходу в світ багатьох книг про художника, що відтворюють його творчий портрет, глядачі часом виявляються нездатними сприйняти його творчість, зрозуміти його художню мову і, ввічливо погоджуючись з високою оцінкою фахівця, думають про себе: «От якби його трохи підучити…». За поетичними легендами і колоритними подробицями життя художника часом забувають, що він створив унікальну, цілісну і досконалу художню систему,…

Read More Read More

Пушкін зіштовхнув натхненного художника з розсудливим аналітиком. Справжнє мистецтво творить Моцарт, але не Сальєрі. У науці, однак, необхідні і той, і інший (найчастіше вони об’єднуються в одній особистості). Науку створюють і Фауст, і Вагнер, творець і виконавець – герої «Фауста» Гете. Протиставлення лірики і фізики природно. Однак і мистецтво, і наука створюються людьми, що діють у реальних обставинах. Їх свідомість залежить від стану суспільства. Зрозуміти, що об’єднує мистецтво і науку, важливіше і цікавіше, ніж констатувати очевидні відмінності.

Гойя працював над «Капрічос» для себе, паралельно з діяльністю придворного живописця. У 90-ті роки їм було написано багато замовних портретів. Чим рішучіше відмовлявся художник від замовлень, тим наполегливіше прагнула іспанська знать побачити себе увічненою на портретах, написаних прославленим майстром. Серед цих робіт багато поверхневих, але є і справжні шедеври. До їх числа належить «Сім’я короля Карла IV» (1800 рік, Прадо).