“Брахмана”, “Упанішади”, “Дхарма”… Релігійна історія Індії позначена, неначе віхами, цими великими текстами, які заклали за найдавніших часів взаємини “вчитель—учень”. Духовний вчитель мовою санскрит — “гуру”. Цей термін означає, насамперед, “важкий, тяжкий” у розумінні моральної переваги батьків проти їхніх дітей або старшої дитини щодо меншої. Звідси — релігійний ужиток цього слова.
Самі релігійні тексти часом говорять про основні істини метафоричною мовою. Монотеїстичні писання християнства та шиїзму дають посередництву теоретичні засади. Звичайно, постать вчителя-посередника присутня також в іудаїзмі та суннізмі, однак особливість християнства та шиїзму в тому, що в кожній з цих двох релігійних доктрин посередник передбачається від самого початку в особі Христа та в особі Імама.
З тієї миті, як постало питання про існування невидимого Бога, перед людством відкрилися два шляхи. Бог спілкується з людьми через закон, який він передає за посередництвом свого посланця, однак сам при тому не відкривається. Щоб пізнати Бога, ще не досить коритися його закону, для цього треба зробити значно більше. Ось чому паралельно до узаконеної релігії, утверджується ще й містична релігія, той пошук, змістом і рушієм якого є прагнення пізнати Бога.
Біблія не може залишити байдужим. Над нею молилися і клялися, плакали і сміялися, філософствували та іронізували. В. Ахрамович пропонує свій погляд на древній текст, стверджуючи, що все те, з чим ми зустрічаємося в Книзі книг, приховано присутнє у кожному з нас. Приймаємо ми таке трактування чи ні – знайомі з дитинства образи Біблії волають до нас з глибин підсвідомості. Бути може, в кожному з нас дійсно закодована вся Священна історія? Важко припустити, що в світі є щось важливіше, ніж таємниця…
Мені здавалося, поки я не побував в містечку Брін Атін, неподалік від Філадельфії, що величні собори, що нагадують про зліт архітектурного мистецтва в Середньовіччі, можна побачити тільки в Європі. Але виявилося, що є вони і в Новому Світі. Брін-Атінський собор, про який хочу розповісти, – загальновизнана національна пам’ятка Америки. Подивитися на нього з’їжджаються туристи з усього світу.
Історія біблійного Аврама, який згодом став Авраамом, починається в Урі халдейському, центрі культу місячного бога Сіна і одного з центрів давньовавилонської астрономії та астрології. У загальноприйнятій традиції вважається, що ім’я Аврам означає «батько високий», а Авраам – «батько безлічі». Але що як не Місяць – «високе світило» і «батько» («пастух») зірок? Аккадський місячний бог Сін (Наннарос) має брата-близнюка; ассірійське Sini і єгипетське Shen означають «безліч» або «близнюки» – два Місяця. Свого часу було відмічено, що подвійне ім’я Аврам-Авраам може мати…
В розділі I книги «Буття» Місяць названий «світило менше». «… У Святому Письмі, – пише архімандрит Никифор в «Біблійній енциклопедії», – Церква Божа на Землі велично порівнюється з Місяцем, так як вона запозичує свій блиск від Сонця правди, Христа». «Хто це виглядає, немов зоря, прекрасна, як місяць, як сонце, грізна, як війська з прапорами?» – говорить таємничий наречений про свою кохану в Пісні Пісень (VI, 10)». Ходом Місяця визначався весь іудейський святковий календар. Два головних свята іудаїзму – Великдень і…
Чи знаєте ви, що знаменитий Колобок давньоруських казок – це Місяць? В одній старій версії розповідається, що Колобок зустрічається зі звірами (в колі Зодіаку) і кожен відкушує від нього по шматочку; наприкінці ж Колобок знову цілий і неушкоджений. Образ Місяця втілений і в герої давньоруських сказань про Котигорошка. До речі, молотильне яблуко (Місяць щомісяця «омолоджується») і яблуко, що котиться по блюдцю, яке являє картини минулого чи майбутнього, – це фрагменти ворожіння по Місяцю.
Для буддистів звук дзвону – це голос Будди, що дає мудрість просвітлення. А тому в житті країн, де люди сповідують буддизм, дзвони займають особливе місце. У Південній Кореї є знаменитий дзвін, відлитий більше 1200 років тому. Його глибокий і спокійний звук з довгим мелодійним переливом справляє незвичайно сильний вплив на тих, хто його чує. До того ж це найбільший з нині існуючих в Кореї дзвонів. Історія його така.
Правління останнього праведного халіфа було недовгим. В січневий день 661 року, коли Алі виходив з мечеті, Харидж ібн Мулджам завдав йому смертельного удару отруєним кинджалом. Алі було в ту пору 63 роки, як і Мухаммеду в його день смерті. Інші джерела повідомляють, що імам Алі помер у віці 58 років.