Коли давніх греків охоплювало почуття невимовного жаху чи захоплення перед природним явищем, яке вони не могли пояснити, тоді вони гадали, що тут не обійшлося без богів. Це могло бути і невичерпне джерело, і шелест листя від подиху вітру, незвичної форми скеля, громовиця, літаюча тінь і навіть тиша. Місця, де змішані почуття шаноби й страху виникали найчастіше і виявлялися найсильніше, греки називали thambos і обирали їх для спорудження своїх святилищ.
У якому плані можна говорити про толерантність ісламського світу? Новочасні змагання за толерантність породжені тією самою ситуацією, яка перед століттями спричинилася до нетерпимості традиційних релігій, підтримуваних апаратом державної влади — імператорами, халіфами, султанами, що виправдовували своє право на панування посиланнями на релігію.
У турецьких придворних молитовних килимках була розроблена композиція, що в достатній мірі докладно і точно зображає інтер’єр мечеті: міхрабна ніша, пара або кілька пар колон, що підтримують перекриття, світильник, що звисає зі стелі на одній осі з міхрабом, а іноді і Багатоарочні вхідні портали зі ступенями та килимові доріжки, що ведуть від входу до міхрабу. Кожен елемент такої композиції говорить про сакральне призначення килима: арка – символ прилучення до Божественного промислу; незаповнений орнаментом арочний простір – знак невимовної, незображуванної суті…
Молитовний килимок жайнамаз (перс.), намазлик (тюрк.) – не наказаний правовірному ні Святим письмом ісламу, ні шаріатом – зведенням законів про спосіб життя в ісламі. Тим не менше, будучи лише бажаним, він став органічною частиною молитовного ритуалу і особливою областю мусульманського мистецтва. І в той же час це частина килимового мистецтва Сходу, що досягла надзвичайно високого рівня ще в глибоку давнину. По суті, будь-який килим годиться для молитви, але з давніх пір створюються спеціальні, зі специфічною композицією, призначені лише для молитви…
Він ніколи не претендував на роль царя або жерця у своєму пташиному царстві. Його образ не прикрашав штандарти звитяжних легіонів цезарів, подібно його старшому побратимові – хижакові – Aquilae. Не поповнив він і компанію мудреців, де здавна влаштувалися пугач з ібісом. Але від цього таємниця його шляху в небесах і на сторінках казок, в міфах і легендах не стає менш заворожливою, бо у нього в цьому світі є своє, тільки йому властиве призначення. Постараємося зрозуміти його, поспостерігавши за його польотом,…
Скарби історії та мистецтва, зібрані на острові Філе – його чудові храми, колонади і витончений «кіоск» імператора Траяна, – досі зберегли свою славу. Ці храми не є творінням якогось одного фараона. Кожен новий цар вносив свою лепту в те, що було зроблено його попередниками. Але фактично всі будівлі, ще збережені на острові, зобов’язані своїм існуванням фараонам елліністичного періоду і правлячим після них римським імператорам.
Якщо зняти товстий шар профанічних міркувань про буддизм (у тому числі філософських), товстий шар буддологічних досліджень і коментарів до буддійських термінів, то виявляться тексти, що містять висловлювання самого Будди. Неспотворена суть вчення – в цих текстах, в сутрах. Будда в них виклав і детально пояснив принципи позаземного мислення, відомі, як чотири благородні істини: 1)існує незадоволеність і страждання (дуккха), 2)існує причина Дуккха, 3) подолання Дуккха є нірвана. 4) існує шлях до подолання Дуккха.
Вивчаючи буддизм, я переконався, що вчення Будди розкриває бачення (так зване «третє око») розумного життя з позиції зовнішнього спостерігача. Порівняльний аналіз текстів Біблії, Корану, Рігведи, Бхагавад-гіти, І цзин, Дао Де Цзин, Лунь юй, Кодзікі, Гесера, упанішад, сутр, шастр, норіто показав, що кожен з цих священних текстів є складовою частиною єдиного позаземного знання. Тисячоліттями це знання зберігалося священнослужителями, але до кінця XX століття досягнення сучасної науки наблизилися до кордонів цього знання, і з’явилася можливість його освоєння. Для цього треба увійти в…
«Я вам кажу, браття час короткий, так що ті, що мають дружин, мають бути як не мають», – таким, черговим для нього, парадоксом здивував своїх учнів апостол Павло (1 Кор. 7,29). Та воно, з іншого боку, і зрозуміло: якщо «минає стан світу цього», то всі властивості і якості цього світу втрачають свою важливість і самодостатність, і відносно свого буття християнин повинен сказати тільки одне: «За ним протягає мені інший світ» . А коли так, то в цьому наскрізному просторі кристалічних…
Згідно буддійської традиції, перші великі ступи були побудовані в епоху правління індійського імператора Ашоки (III століття до н. е.) Саме в тому місці, де нині розташований Непал. Тибетські «чортени» – це форма розвитку індійської ступи або чайтьї, прообразом для яких послужили у свою чергу індійські могильні пагорби-кургани ще добуддійської епохи. Під такими курганами ховали аскетів і святих: тіла покійних в сидячому положенні, в позі йога, засипали зверху землею. Виходили схожі на куполи пагорби-усипальниці, які потім вважалися священним місцем.