Чи задумувались ви коли небудь над питанням: “яка різниця між жалібністю та співчуттям?”. Здавалось б, ці слова так схожі між собою, а жаліти когось чи співчувати одне і те саме. Але ні, не одне і те саме, а між жалістю та співчуттям є величезна різниця. В чому вона полягає, і спробую розібрати в цій статті.
В основному питання про те, як виникла людина, яке її походження, яка її ціль життя на планеті Земля починає цікавити людину після того, як їй вдалося вирішити проблеми виживання і забезпечити базові потреби у їжі, житлі, безпеці, тощо. У минулому столітті достатньо багато людей навчилися жити і працювати таким чином, щоб забезпечувати свої базові потреби, маючи при цьому вільний час для інших речей. Окрім заняття різними хобі, значна частина людей почала задумуватися над так званими екзистенціальними питаннями. Це питання про…
Стоунхендж (з англ. – висячий камінь) є однією з найтаємничіших та найцікавіших споруд давнього часу. Знаходиться на території Британії в графстві Уілтшир, недалеко від невеличкого англійського містечка Солсбері (південний захід від Лондона). Стоунхендж представляє собою коло викладене з величезних каменюк, які лежать одна на одній нагадуючи велетенські ворота (або двері). Давні Британці ще називали цю дивну споруду “Хороводом велетнів” або “Танцем гігантів”
Що ж таке непотрібна розмова? Непотрібна розмова – коли нічого не взнаєш нового і корисного? Коли не отримуєш відповідей на запитання? Чи коли говориш, говориш, а дій від співрозмовника немає – “як в стіну горохом” ще кажуть. До кого ти це говориш? До співрозмовника? Чи бачиш і чуєш ти його, відчуваєш, що він тебе розуміє і слухає? Чи говориш до себе самого?
«Говорили балакали, а сіли то й заплакали» (Народна приказка) В традиції народу було, що перед тим як сісти їсти за стіл, всі молились, а потім сідали і їли. І при цьому ніяких справ, планів не обговорювали. Бо певно знали скільки балачка може забрати сили, а особливо нікому непотрібна балачка чи дрібна сварка за столом. Чи щоб просто не говорити з ротом набитим їжею. Тепер тяжко віднайти причини цієї мудрої і вже забутої традиції. Як і не біло розмов в церквах,…
Кажуть щастя не в грошах. Та навіть не у кількості. А у валюті тої кількості. Що не кажіть, а гроші займають величезне місце у житті людини. Без них ну ніяк. З самих початків людської цивілізації гроші були необхідними для нормального існування і функціонування будь-якого людського суспільства. Правда часто гроші ставали причиною жадібності, та багатьох злочинів і навіть війн. Але така вже людська природа. Якщо гроші і зло, то зло необхідне.
На дворі йде дощ, погода не льотна і мене в такий час завше тягне пофілософствувати. А філософствувати сьогодні буду на одну з самих вічних тем – про щастя. Мабуть, якщо спробуємо зробити на вулиці соціологічне опитування, питаючи у людей просте питання “Що для вас щастя?” то отримаємо багато різних відповідей. Хтось скаже, що для нього щастя то бути здоровим, для когось знайти кохану людину, мати багато грошей, зробити кар’єру, щоб його розуміли, стрибнути з парашутом. Для когось щастя – зробити…
«Весна покаже, хто де срав» народна мудрість Народна мудрість твердить що на весні ми побачимо, хто де насмітив. Де насмічено – то точно побачимо, але от хто насмітив – не завжди відомо. Хіба що купки сміття нагадають нам ті події, коли ми самі ж й насмітили. Насмітили на подвір’ї, чи в своїй душі. Так, часом ми смітимо в душі та своєму розумі. Це явище набагато страшніше від того, коли викидаємо біля будинку пластик чи поліетилен. Та між двома такими здавалось…
Великий мудрець Сократ якось сказав: “Пізнай себе – пізнаєш Бога.” Думаю, одна ця фраза прекрасно передає зміст усієї психології, а також і релігії. Отож, темою цієї статі є самопізнання – що воно таке. Звичайно, Сократ – великий філософ і мудрець, який наговорив багато мудрих фраз, але нам з цього не буде ніякої користі, якщо не знатимемо, як їх застосувати на практиці, себто в реальному житті. Така проста на перший погляд штука – пізнати себе, як виявилось, річ ой яка не…
У першій своїй статті я хочу поговорити про назву журналу – “Пробудження”. Певно, що вона є невипадковою (та й взагалі нема нічого випадкового). Як казав персонаж одного файного радянського мультику: “Как вы яхту назовете, так она и поплывет”. Отож-“Пробудження”; одразу хочу звернути увагу – нічого спільного з відомим журналом “Пробудись” свідків Ієгови. Взагалі, хоч ми і часто будемо говорити про різні релігії, однак журнал ніколи не належатиме до жодної з діючих релігійних конфесій. Чому “Пробудження”? Взагалі Пробудження буває двох видів:…