Журнал Пробудження

Ритуальна гра в м’яч

Comments 5 comments

На дворі 1185 рік, ми з вами на півночі півострова Юкатан (нині територія сучасної Мексики) у давньому індіанському місті Чічен Іца. Прогулюємось по центральній площі, з усіх боків оточеної величними пірамідальними храмами, присвяченими різним богам релігії індіанців майя. Але куди всі кругом поспішають? Мабуть зараз відбуватиметься щось цікавеньке, і точно – в одну мить привичний гам міста поглинається ритмічним (та вельми гучним) стукотом барабанів, урочистою грою труб, флейт, та ще якихось чудернацьких інструментів. І не має нічого дивно, адже вже…

Read More Read More

Вгадайте хто автор цих картин

Comments 1 comment

О так, сьогоднішня мистецька стаття буде трошки незвичайною, не такою, як усі інші. Її незвичайність якраз в тому, що я навмисне на початку не називатиму ім’я художника, автора багатьох цікавих картин, з якими вас хочу сьогодні познайомити. Може під час перегляду ви здогадаєтесь хто цей чоловік, а може ні. Але таки дам малесеньку підказку: в будь-якому випадку ви точно його знаєте (ну, принаймі, чули про нього), який, як виявляється ще був доволі непоганим художником. Заінтригував? Тоді вперед! І будь-ласка не…

Read More Read More

Совість, що воно таке

Comments 0 Comment

Мене вже замучила совість, що так довго про неї не писав. Насправді довго обдумував, що таке совість, як із нею жити, чи вона є дарунком для людини чи просто непотрібною річчю, яка заважає розслабитися, натомість постійно нагадує нам про кожний неправильний крок, вчинок. Отож, совість, що воно таке ? Вона народжується разом із нами і росте як ми, святкуючи свої дні народження. Змалку батьки навчають нас добра, навчають любові й турботи за інших, вказують не робити те й інше, бо…

Read More Read More

Інтерв’ю з Максимом Кідруком

Comments 0 Comment

Сьогодні в гостях журналу Пробудження молодий український письменник і запеклий мандрівник Максим Кідрук. Нещодавно мені пощастило побувати на його лекції у Львівській книгарні Є, в якій Максим розповідав про свої мандрівки Африкою, а саме дивовижними країнами Ангола та Намібія. Розповідь Максима про загадкову Африку виявилась настільки захоплюючою і цікавою, що геть втратив відчуття часу, може десь так само, в часи далекого середньовіччя місцеві мешканці з захопленням слухали розповіді мандрівного барда, який завітав до їхнього села чи замку. – Отож доброго…

Read More Read More

Чарівний Арль та вічне свято

Comments 0 Comment

Під сонцем Провансу Арль відкриває нам свої площі і тінисті вулиці. Тут віє вітер натхнення, мистецтва і змагань. В Арлі, коли дме містраль, повітря стає таким прозорим, що здається, ніби його не вистачає … Опівдні я дуже ясно почув шум хвиль, що доноситься з римської арени, і шум голосів, які нагадували звуки прибою. Там, на площі Мажор, вітер щосили гуляє в стародавніх кам’яних аркадах. Трохи вище, на площі Доктора Посіма, величезні скуйовджені платани дарують всім бажану тінь. Віконниці на вузькій…

Read More Read More

Нормандія у живописі

Comments 0 Comment

Нормандія – цікавий самобутній край на самому півночі Франції, пустині пляжі, холодне море, парусники, що весело розсікають хвильки, сурові скелясті береги, небо, наповнене важкими низько плаваючими хмарами. Недарма це місце служило невичерпним джерелом натхнення для величезної кількості французьких художників, які втомились від шумного та суєтного Парижу (і взагалі великих міст) і саме тут, у Нормандії, в тиші її дивовижної природи прагнули віднайти такий бажаний спокій та гармонію…

Танці з духами

Comments 0 Comment

Чорна спекотна ніч. Зірки, що розпливаються на небі, як на пательні. Сполохи вогнів крізь листя. Тіні. Летючі миші. Гуркіт барабанів, то ритмічний, то сіючий хаос навкруги … … І лише ставши свідком обряду (присутньому на якому іноземцям заборонено), стародавнього звичаю, який корінням йде в доісторичне минуле – вудуізма, – я зрозумів, чому мексиканські телесеріали користуються у нас таким успіхом, вся країна обливається сльозами над долею багатих, «які теж плачуть», з натхненням проходять будь-які вибори і одна диктатура «поспішає змінити іншу»;…

Read More Read More

Релігія Вуду. Частина друга.

Comments 0 Comment

Опинившись на Американському континенті в якості невільників-рабів багато африканців продовжували таємно сповідувати давні релігії своїх предків, за що жорстоко карались білими «господарями». Багато з них були насильно «навернуті» у християнство та стали католиками, але католиками лишень назовні, а в душі і далі продовжували лишатись запеклими язичниками. Хоча чому язичниками? Адже релігія Вуду, як і християнство теж вірить в єдиного Бога. Тож з часом у країнах латинської Америки та карибського басейну (місця, де було особливо багато рабів вивезених із західної Африки)…

Read More Read More

Релігія Вуду. Частина перша.

Comments 0 Comment

При слові «Вуду» мабуть багато хто з вас одразу уявить якусь страшну (і чорну) магію, злих чаклунів, які під покровом ночі проводять свої дуже темні ритуали, типу виготовлення ляльки Вуду, чи створення зомбі, чи може просто мішають горілку з пивом (оце між іншим, найтемніший ритуал магії Вуду, який гарантована перетворить вас на справжнісінького зомбі, і будете собі зомбувати поки алкоголь не вивітриться, а найпросунутіші зомбі можуть навіть зомбувати у витверезнику чи міліцейській дільниці). До речі, зомбі, цей такий популярний продукт…

Read More Read More

Про печаль

Comments 0 Comment

Уйди старуха, я в печали. Печаль – одна з найтяжчих гріховних пристрастей, яка притаманна людям та по сумісництву одна з найпоширеніших психологічних хвороб, одвічна супутниця панянки депресії. Ця дама частенько являється до нас не сама, а з цілою когортою своїх родичок-сестричок: смутком, жалем, прикрістю. І чого їй тільки треба, чого вона являється?! А люди замість того, щоб радіти життю, насолоджуватись світом, ходять сумні та невеселі, занурені у всілякі негативні думки та клопоти. Або ще гірше, коли чіпляють на себе показні…

Read More Read More