Browsed by
Category: Мандрівки

Камо грядеши (куди йдеш)?

Камо грядеши (куди йдеш)?

Маленьке оголошення: нещодавно рубрика «Мандрівки» нашого журналу переросла у цілком самостійний сайт – туристичний журнал «Камо грядеши (куди йдеш)?». Запрошую всіх читачів журналу «Пробудження» також ставати і читачами журналу «Камо грядеши». Щодо ж рубрики «Мандрівки» на цьому сайті, то вона також тут буде і нікуди не зникне, але відтепер «Мандрівки» на журналі «Пробудження» будуть здебільшого присвячені різноманітним святим місцям, місцям сили, храмам, монастирям; загалом місцям, пов’язаним з релігією, езотерикою, пошуком внутрішнього змісту та духовності.

Шамани Лапландії. Продовження.

Шамани Лапландії. Продовження.

Спілкування з духами, управляючими природними стихіями, робило нойд не тільки невразливим для цих стихій, але і дозволяло їм здійснювати вчинки, незбагненні для простої людини. Так, для переправи через озера для нойд не був потрібний човен: достатньо було відрізати шматок землі, прочитати заклинання і можна було пускатися в плавання на ньому, як на плоту. Але тут шамана підстерігала небезпека: якщо хтось окликав його по імені, то пліт перетворювався на острів, а нойд – у камінь. Очевидно, саме так і з’явились численні…

Read More Read More

Шамани Лапландії

Шамани Лапландії

Лапландія включає в себе Кольський півострів Росії, а також північно-східні райони Фінляндії і двох королівств – шведського і норвезького. Саами живуть тут вже кілька тисячоліть, і їх життя, життя оленярів, мисливців і рибалок – була б немислиме без органічного злиття з оточуючою їх полярною природою. На просторах тундри паслися стада напівдикого лапландського оленя, в тайзі саами добували цінних хутрових звірів, а в стрімких порожистих річках ловили сьомгу. Особливий світ – гори Лапландії це свого роду гігантські природні храмові комплекси:

Соловки. Частина друга.

Соловки. Частина друга.

Найзначнішою монастирською спорудою по праву вважається головний храм – Преображенський собор. Будівництво фінансував сам Іван Васильович Грозний. Він пожертвував на храм 1000 рублів (тоді це була величезна сума). Іван Васильович взагалі виявляв явну схильність до Соловецької обителі. Слав багаті дари і давав ченцям значні свободи – наприклад, дозволив монастирю безмитну закупівлю хліба і продаж солі. Втім, турбота царя-батюшки обмежувалась одними економічними санкціями. Сумно, але саме за непрямим наказом Івана Грозного в келії Отроча-монастиря був задушений той самий «великий організатор» Філіп…

Read More Read More

Соловки. Частина перша.

Соловки. Частина перша.

Маленький білий теплоходик, пихкаючи, переважується з хвилі на хвилю. Навколо – тиша, і здається, що й теплоходик, і хвилі, і важке бліде полотно моря – все застигло в мерехтливій нерухомості. Тут все – одного кольору. Молочно-білий туман трохи колишеться над нерівною поверхнею моря. Здається, що час зупинився, і скільки б ти не плив, ніколи не досягнеш берега, ніколи не скінчиться це безцільне блукання в порожнечі. У тиші – лише монотонний стукіт двигуна і далекі крики невидимих чайок.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина четверта.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина четверта.

КОЛВА Через три тижні, ми покинули Гокарну. Через ще чотири години, зрозуміли що даремно. Але, на жаль, казки завжди закінчуються. Але їх можна повторювати і повторювати. Бажання повторити казку під назвою «Гокарна» велике. Другий раз вже хочеться прочитати її не поспішаючи, так місяці за два, три.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина третя.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина третя.

Наявність у Вашому житті собак, а особливо якщо це йорки, та мабуть не обов’язково йорки, визначено певним діагнозом. Кожен його називає по-різному. Сказане «сумую», і от у нас з’явилася індійська собака, а точніше пес. Середньостатистичний індійський барбос, худий, середнедворнягівського розміру, завжди добрий і голодний. З явно виділених переваг – неймовірна кількість бліх і ідеально відшліфовані яйця. За що наш новий друг був названий Омлетом. Омлет проводжає нас, зустрічає, досить далеко від дому, радіє, за що і винагороджується печивом. Тут кажуть,…

Read More Read More

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина друга.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина друга.

ГОКАРНА П’ять, замість обіцяних трьох з половиною годин, на таксі, і нас намагаються висадити у дворі якогось сільського будиночка. Екзотично, прикольно, але явно в розріз з нашими планами і уявленнями про пункт нашого призначення. Таксист не тямить чого ми хочемо. Не звертаючи на нього уваги, вступаємо в контакт з місцевим населенням і якась мила панянка років 13-14 одразу пропонує прослідувати за нею. У дитини мізків виявилося більше, ніж у таксиста. Слідуємо якимось полям. Настрій і оптимізм з кожним кроком падають….

Read More Read More

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина перша.

Гоа. Не подорожні нотатки, або нотатки в дорозі (дао). Частина перша.

Прибування перше – ГОА. День перший: таки приїхали ……….. Приземляючись мало не на …….. сь гальмували, як могли .., благо вийшло. Але про це пізніше. Зустріли, відвезли до пункту призначення, поселили. Грошей не взяли, що насторожило. Сказали – завтра ….? Гаразд доживемо …!

Живопис пустелі Сахари. Частина друга.

Живопис пустелі Сахари. Частина друга.

У 1933 році молодий французький офіцер колоніальних військ лейтенант Бренан був направлений у відрядження на плато Тассілі-н-Аджер в район Центрального Сахарського масиву. Розташовуючись на нічліг через брак нічого кращого в печері, він раптом побачив на стіні малюнок жирафа. Спочатку Бренан вирішив, що це йому здалося: дійсно, звідки тут, у пустелі, раптом міг з’явитися живопис? Лейтенант придивився уважніше, але мара не зникла: крізь наліт багатовікового пилу виразно проступали контури малюнка. Бренан почав гарячково зскрібати із зображення пил, і ось перед ним…

Read More Read More

UA TOP Bloggers