Країна Басків. Частина перша.
Від того місця, де закінчується дорога, що йде до монастиря Аранцазу, через пахучі букові і соснові ліси до кам’янистих пасовищ Урбії – всього дві з половиною години ходу. Вже тисячоліття, з часів неоліту і до цього дня, на високогірних луках, захищених від холодних північних вітрів гострими зубцями хребта Аіцкоррі заввишки в милю, підкоряючись незмінному сезонному ритму, баски пасуть свої стада. На початку червня звалюють на свої плечі нелегку поклажу і, залишаючи ферми на піклування дружин, женуть овець вгору по крутій…