… Наметове містечко на березі Єнісею, в 100 кілометрах на північ Абакана. Минулого літа тут працював один із загонів Красноярської археологічної експедиції. Серед численних проток Єнісею соковиті, зелені луки, вкриті яскравими літніми квітами, а далі – простори Хакаського степу, облямовані по горизонту невисокими передгір’ями Саяну.
Найбільш ґрунтовно нам вдалося познайомитися з життям монастиря Ямадера (у м. Ямагата), де ми були гостями настоятеля храму. Напередодні він сам був гостем нашої виставки і з невластивою його сану цікавістю (хоча чому б і ні) розглядав експонати, представлені у нас в розділі «Ламаїзм». Йому був цікавий цей тибетсько-монгольсько-бурятський буддизм, так не схожий на японський. При вигляді знайомих культових предметів – чоток, дзвіночка, барабана – він схвально кивав головою, а незнайомі хотів зіставити з якимись відомими. Зрештою, він запросив нас…
Японська традиція поєднала в собі народну культуру в широкому сенсі цього поняття (громадські та сімейні свята та обряди, культ предків сім’ї та роду) з повагою до будь-якого релігійного об’єкту, храму, до божества, духу, яку б конфесію вони не представляли. Прийняття одного значить не неприйняття іншого, ні тим більше гоніння на нього. Історія кожної сім’ї, багато поколінь якої живуть в одному і тому ж місці, пов’язана з історією місцевого храму. Сформовані традиції настільки сильні, що утримують у своїх рамках і членів…
У Японії я провела два місяці – працювала на археологічно-етнографічної виставці «Кочові народи Євразії», яка протягом року експонувалася в 13 містах – Токіо, Осаці, Хіросімі, Сендай, Ямагаті та інших. Інтерес японців до виставки був величезний. Вона не тільки відкривала сторінки історії давніх кочівників – скіфів Причорномор’я, саків Приуралля, племен Алтаю і Південного Сибіру, які жили в середині I тисячоліття до нашої ери, але і розповідала про сьогоднішній день народів Сибіру і Середньої Азії, багато з яких були кочовими ще на…
День всіх святих (він же більше відомий як Хелловін), задушний день, всіх нас сумом огортає. Мабуть тому, що вже споконвіку призначений він на те, щоб живі згадали тих, що відійшли і вже не вернуться. Щоби згадали тих, що по них лишилися лишень могилки, а колись і того не стане, й пригадали собі над тими могилками слова: „Ти, чоловіче, лише порох еси і в порох обернешся”. Взагалі по всі часи і всюди потойбічне життя живо займало всі народи і живі про…
«О ти, свята Свобода, прийди мешкати в цьому храмі, будь богинею Франції! .. » Співом гімну, написаного поетом Андре Шеньє, почалося 10 листопада 1793 року свято Свободи і Розуму. На стіні собору Паризької Богоматері було накреслено слово «Філософія». Повсталі парижани розбили всі соборні статуї з митрами і коронами. У головного порталу поставили погруддя Вольтера і Руссо, Монтеск’є і Франкліна. «Факел Істини» запалили на вівтарі…
Існує народне індійське повір’я, що в гілках ліппали мешкають Божества, які знищують зло та сприяють духовному прозрінню. Мабуть, тому буддійська традиція і посадила принца Сіддхартху під розлогу крону ліппали, щоб зумів він осягнути, нарешті суть буття і шляху до подолання людських страждань. Переказ свідчить, що на 49-ту ніч цей відлюдник з роду шакїв (Шакямуні) після глибоких роздумів і боротьби з Марою, богом смерті знайшов вище знання і став Буддою Просвітленим. У пам’ять про цю легендарну подію, що сталася неподалік від…
До сих пір мова йшла про зовнішній, поверхневий шар насканських загадок. Спробуємо очистити далі нашу цибулину. Для цього потрібно тільки відволіктися від думки, що малюнки і фігури на плато Пампа-де-Наска унікальні, і задатися питанням: а чи є ще де-небудь на планеті що-небудь подібне? Є! І багато.
З якою ж все-таки метою малювали свої велетенські картини індіанці Південної Америки? І кому призначалися ці малюнки? Але для початку стряхнемо з нашої цибулини залишки лушпиння.
До фактів відносяться відповіді на традиційні питання телевікторини «знавців»: що? де? коли? Що намальовано, де і коли… Друге питання можна зняти (географічні дані ні в кого сумнівів не викликають), але доведеться додати ще одне: яким чином? Саме же непросте питання – про мету всієї цієї циклопічної діяльності – поки відкладемо.