У ті дні, про які зараз згадую, я працював у Паризькій Національній бібліотеці, де читав праці великих мислителів XVII століття, пізніших авторів і сучасних філософів і фізиків. А вранці бродив по вулицях Латинського кварталу, по набережних лівого берега і Ситі, вздовж Лувру і найчастіше навколо Нотр-Дам, записуючи майже все, що приходило в голову. Те, що я читав, допомагало бачити Париж, а те, що бачив, допомагало зрозуміти прочитане.
Почнімо з найголовнішого. В даному разі для нас насамперед важливо знати, чи й справді належить віддавати кесареві кесареве і чи можна відокремити світське від духовного. Бо ж якщо ми переконані, що таке роз’єднання неможливе з тих чи тих причин, тоді це дає нам підстави вважати, що релігійне вірування в божественний лад має домінувати над організацією міста-держави. Отож ми маємо розглядати теократичну державу як легітимну. У цьому разі поміж інших запитань знову з’являється запитання про те, чи зможуть теократичні держави поважати…
Це сталося в 1947 році. Якийсь бедуїн з Йорданії, що займався контрабандою, забрався на одну з численних гірських печер на березі Мертвого моря, просидів там ніч, а на ранок виявив в одному із заглиблень глиняний горщик з кришкою. Відкривши кришку і пошаривши всередині, бедуїн витягнув на світло шкіряний сувій. В Віфлеємі він відніс сувій шевцю в надії на те, що той зробить йому із знахідки зручне взуття. Але шкіра виявилася старою і на черевики не годилася. Тоді бедуїн продав сувій…
Ізраїль. Місто Назарет. У базиліці на горі Фавор ми зупинилися біля масивного дерев’яного люка в підлозі біля вівтаря. Старий чернець повільно підійшов і насилу відкрив люк. З квадратного отвору війнуло вогкістю. Прямо перед нами виявилася величезна брила вапняку, що вінчала колись гору Фавор.
Майстер піднявся на дерев’яний поміст, що оточував піч, сунув сталеву трубку у віконечко. Там, всередині, все білим-біло; але не м’якою, сніжною білизною — сліпуче сяйво розжареного скла рвалося звідти. Майстер набрав потовщеним кінцем шматок трубки скляної маси, як би підхопив його, і, обертаючи трубку акуратним, непомітним рухом, постукуючи по ній, став видувати скляний міхур. У постукуванні цьому, в тихому провертанні трубки чи не головна частина майстерності. Від легкого обертання і похитування залежить рівномірний розподіл скляної маси, правильне виконання задуманої форми….
У давніх міологіях дуже поширений міф про Потоп. Його найдавніша версія належить шумерам. Пізніше його засвоїли вавилонці та ассірійці, відтворено його і в Біблії. Потоп пояснюється різними причинами залежно від панівного в тій чи тій цивілізації світогляду. За міфами Месопотамії, Потоп викликали чвари між богами, в той час як у біблійній версії він є карою, яку Бог наслав на людей за їхні гріхи.
Як Жак Лакан, так і Франсуаза Долто стисло сформулювали суть невротичного сум’яття у двох реченнях: “Хто говорить до кого?” та “На початку аналітичного сеансу говорить не невротик, невротик не звертається до психоаналітика”. Це ситуація “множинного неврозу”. Невротик — канал, чи радше заблокований канал для фантазмів, які породжені не ним самим, а є наслідком соціально-культурних явищ. Його “Я” утворене з різних чинників, неузгоджених між собою, які є структурними елементами конфліктів, що, зрештою, привели його до психоаналітика. Невроз ніколи не виступає під…
З давніх-давен люди намагалися пояснити таємниці води. Спершу вони пов’язували їх із втручанням богів, чиї подвиги оспівували в гімнах і відтворювали в міфах та легендах. Найдавніші з таких розповідей було записано в Шумері (Месопотамія) приблизно 4500 років тому. В них ідеться про Всесвіт, що складався виключно з води, з якої виросла космічна гора, сполучаючи землю з небом. Шумери вірили, що при творенні світу відбулася битва між доброзичливими богами та богом пекельного світу, володарем первісних вод Куром. Кур чимось образив богиню…
Якби поселяни Нікобарських островів у Бенгальській затоці, що на південь від М’янми, не дотримувалися традиційних засобів використання ресурсів своєї екосистеми, довкілля, в якому вони живуть, не збереглося б аж до наших днів. Тільки деякі з 22 не однакових за розмірами островів архіпелагу заліснені рідко, інші ж вкриті буйним лісом, що є домівкою для рідкісних видів дерев. Декотрі з островів, такі як острів Кар-Нікобар та острів Чаура, перенаселені, але ніхто не голодує і кожен має досить деревини, щоб звести хатину та…
Символ нинішнього малайського міста Пінанг — 50-поверховий хмарочос, де розміщується торговий центр Комтар. Схоже, що головне місто острова, що носить ту ж назву, наслідує Сінгапуру, який давно вже називають Нью-Йорком Південно-Східної Азії. Обидва острови схожі: приблизно рівні по величині, вони відокремлені від Малаккського півострова неширокими протоками — Сінгапур на півдні, Пінанг на північному-заході. Етнічні китайці становлять більшу частину їх населення. Туристи, які бродять по центру Пінангу, захоплюються його старовинними храмами, пагодами, мечетями, індуїстськими храмами. Але особливий інтерес у гостей викликають…