Пустеля, початок всіх початків, либонь, має бути нашим відправним пунктом. Якщо шукати таємниці тих, хто будував для вічності, то, мабуть, треба знову відкрити для себе пустелю такою, якою вона була до появи пірамід. Я не історик і кажу «мабуть», щоб дозволити собі пофантазувати про цей легендарний «стартовий майданчик», уявити народження давньоєгипетського мистецтва.
Неосвічена людина, нехай вона і живе в золотому палаці, подібна до ворони, що сидить на шпилі палацової вежі. (Шип Маха Рататара, бірманський поет-чернець XV-XVI ст.) Здавалося б, що спільного між Бірмою (М’янма) і Бурятією? Тут – тропіки, там – сибірська тайга… І тим не менше вони дуже схожі. Завдяки буддизму. Хоча в Бурятії (як і в Туві, і в Калмикії) поширений північний, тибетський буддизм, а в Бірмі – південний, званий тхеравада. Перші контакти між бурятськими і бірманськими послідовниками «Просвітленого» сходять…
У більшості людей буддійська архітектура на Далекому Сході асоціюється з її найтиповішим елементом — пагодою, тобто величною ярусною спорудою з виступаючим вигнутим дахом на кожному рівні. В народній уяві пагоди — це невід’ємна ознака міста і приміського краєвиду, але найчастіше на них можна натрапити у віддалених гірських місцевостях, які є особливо придатними для мовчазного самозаглиблення, для роздумів та усамітнення, характерних для буддійської традиції.
Острівний світ Тихого океану виказує величезне розмаїття культур. Проте від архіпелагу островів Рюкю в Японії до Самоа й Таїті тутешні міфологи відбивають цілком схожі погляди на походження островів.
Пропонуючи довкілля, відмінне від довкілля звичайного світу, відлюдні острови природно дають багату поживу для видінь потвор, які буцімто їх заселяють. Скажімо, Одіссей у певний момент наражається на небезпеку перетворитися на кабана внаслідок підступів віроломної, але спокусливої чарівниці Цирцеї, а згодом зазнає корабельної аварії на острові Циклопів, де серйозно ризикує загинути подібно до своїх супутників, ставши сніданком для одноокого велетня циклопа.
Острови посідають особливе місце у нашій міфології, часто як арена таємничих або надзвичайних подій. Відтяті від решти світу, вони зображуються як притулки, де можна уникнути спілкування з людьми і куди можна втекти від небезпеки, або як місця самітництва, де намагаються знайти спокутування. Розташовані групами, острови мають багато заток для причалювання човнів. Вони можуть бути місцем мешкання потвор. На їхніх берегах споруджені храми для кривавих жертвопринесень, тут можуть з’являтися пірати, які приставляють сюди вкрадені скарби. Або вони можуть бути останньою брамою…
Спогад про народну пісню на бенгальському діалекті, почуту в дитинстві, повертається до мене: — Що таке острів, мій брате, покинутий колись тобою? — Це ніщо, ніщо, ніщо… — Що то за острів, мій брате, якщо він не є самим собою? У давніх індійських текстах острів подається як замкнутий, окремішній пречудовий Всесвіт. Вони описують Джамбудвілу (острів Джамбу) як один із семи величезних обмежених масивів — символів родючості та достатку, кожен з яких оточений одним із семи морів — солоної води, соку…
Простежимо в поверхневому огляді, як поступово протікає у дитини освоєння і автоматизація письма і як вона потроху передоручає низовим системам свого мозку «технічну обробку» цієї навички. Я взяв наведені тут зразки не з навчальних зошитів, де дитина неминучим чином старається, підкоряючись вчителю і побоюючись його. Набагато показовіша кореспонденція, де дитина сама собі господар і не пов’язана ніякою менторською указкою.
Навряд чи можна знайти серед доступних людині рухових навичок ще одну настільки ж складну, як манера письма. За своєю будовою ця навичка навіть складніше, ніж усне мовлення. Справді, якщо вже з чисто зовнішньої сторони вдивитися в акт писання, можна зрозуміти, яка велика кількість м’язів і суглобів руки дружньо і струнко бере участь в процесі письма, кількість м’язів язика і гортані, що бере участь в усному мовленні, безумовно, набагато менша, а суглоб в цих органах лише один – парний міжщелепний. Та…
Покрівля, бані та інші архітектурні елементи церков середньовічної Русі були так перейняті символічністю, що віруючі могли збагнути закладену в кожну з них духовну ідею ще звіддаля.