Журнал Пробудження

Жан-Поль Сартр якось сказав, що книги як і фрукти хороші, поки вони зберігають аромат і свіжість. Марсель Дюшан вважав, що життя твори живопису визначається 40-50 роками, а Антонен Арто заявив: «Великі творіння минулого були гарні для свого часу – для нас вони не годяться». Авангардистський театр, ймовірно, необхідний для подальшого розвитку сценічного мистецтва. Однак, само собою зрозуміло, що він далеко не просунеться, якщо буде топтатися на місці, і тому, природно, виникає питання, що ж ще може зробити авангардистський театр в…

Read More Read More

Каталонія здавна знаходилась на шляху міграцій самих різних народів. В результаті її культура увібрала в себе протягом століть найрізноманітніші елементи, придбала нові й самобутні форми. Це необхідно мати на увазі при розгляді та вивченні будь-яких проблем, що стосуються каталонського театру і його сучасних форм. Не випадково, що першим театральним діячем Каталонії, ім’я якого дійшло до нас, був Еміліус Северіанус, мімограф, або автор пантомім, який жив у II ст. і користувався, судячи по пам’ятнику, спорудженому в його честь співгромадянами в римському…

Read More Read More

Африканський театр довгий час породжував замішання і здивування у тих, хто стежив за його розвитком. Замість того, щоб критично підійти до свого бачення африканських форм театру, ці люди робили зайво поспішні висновки, вважаючи, що ці форми лише вказують на існування «дотеатрального» періоду в Африці. Іншими словами, вони віддавали перевагу нормам європейського театру на певному етапі його історії.

З класичних форм японського театру за кордоном найбільш відомі Но та Кабукі. Но, який виник у другій половині XIV ст., є попередником театру Кабукі, народження якого відноситься до початку XVII ст. Творцем театру Но був актор Кіёцугу Кан’амі (1333-1384), який під заступництвом могутнього сьогуна Асікага Йосіміцу об’єднав кілька раніше існуючих театральних форм і створив новий жанр, відомий під назвою саругаку-но. Театр Кан’амі отримав подальший розвиток завдяки його синові Дзеамі, який не тільки підняв Но до висот художньої досконалості, але і…

Read More Read More

Театр – це один або кілька людей, присутніх, роблячих щось, говорячих щось там же, де присутні і інші люди, які, як правило, не рухаються і зберігають мовчання. Тих, які переконують, «грають», називають «акторами»; тих, хто зберігає мовчання, – «глядачами». Для безпристрасного погляду стороннього спостерігача театр не відрізняється від «нетеатра». Це і мати, яка наспівує колискову або розповідає казку своїй дитині; це і хтось, хто вигадуйте свій наряд, стежить за своїми рухами, виразом обличчя, голосом, підбирає слова, щоб привернути увагу незнайомої…

Read More Read More

Театр – народний, як італійська комедія дель арте; придворний, як тайський театр кхон; ритуальний, як африканський; релігійно-містичний, як середньовічний європейський, або релігійно-міфічний, як індійський театр катхакалі, – завжди був сконцентрованим вираженням культури, черпаючи натхнення в народних переказах, легендах, звичаях і асиміляційним всі форми мистецтва, вираження і людського спілкування.