Browsed by
Category: Релігії світу

Модель Рая

Модель Рая

Народи, котрі піклувалися про дерева, уявляли собі місце блаженства у вигляді саду. Образ плодоносного саду на краю світу був знайомий і грекам (сад Гесперид, звідки Геракл дістав золоті яблука), і кельтам (Аваллон – країна яблук на островах далекого Заходу), і слов’янам (сад, де ростуть молодильні яблука і тече жива вода). Наше слово «рай» пов’язується, з авестійським гау – «багатство», «щастя» і давньоіндійським гауе – «дар», «володіння». В західноєвропейські мови позначення чудесного краю прийшло від іранського «парадиз». У греків це слово…

Read More Read More

Аль-Азхар – чудова мечеть

Аль-Азхар – чудова мечеть

Ця мечеть в старій частині Каїра користується особливою славою у мусульман всього світу. І справа не тільки в тому, що її архітектура, внутрішнє оздоблення, мозаїка, орнаменти представляють собою величезну художню цінність. Тут ось вже десять століть зберігається і передається з покоління в покоління ісламська вчена спадщина: ця мечеть з величезним навчальним комплексом при ній стала головною духовною академією мусульманського світу. І саме слово «Аль-Азхар» викликає у свідомості послідовників ісламу думки про вченість, знання, освіченість. Оволодіння ж знанням наказано пророком Мухаммедом….

Read More Read More

Гурджиєв – геніальний містифікатор або геній? Частина перша.

Гурджиєв – геніальний містифікатор або геній? Частина перша.

Коли в розмовах з різними, часом досить розумними та освіченими людьми, починаєш з’ясовувати, чому вони, незважаючи на визнання інтелектуальних заслуг Г. І. Гурджиєва, все-таки потай вважають його більш-менш вдало шарлатанящим «чорним магом» і людиною сумнівної моральності, їх головним аргументом зрештою виявляється, наприклад, такий: «Так він же сам називає себе Вельзевулом!» Так, Георгій Іванович Гурджиєв є автором книги, виданої на Заході і відомої за її підзаголовком як «Розповіді Веельзевула своєму онукові». Але чи є підстава ідентифікувати автора з його героєм? Така…

Read More Read More

Іконографія Богоматері – Елеуса

Іконографія Богоматері – Елеуса

Найвідоміша з візантійських ікон, принесених на Русь і тут прославилася чудотворениями, була «Богоматір Володимирська». Однак слово «Володимирська» не може служити її типологічною характеристикою, воно позначає одне з місць поставлення ікони. Іконографічний тип «Володимирської» називається «Елеуса». Він зображує Богоматір з Немовлям на руці, який обіймає Її за шию, і лики Їх зближені, щока до щоки. «Елеуса» в перекладі з грецького означає «милостива». Не цілком точним, але теплим і образним перекладом цього слова буде «розчулення». Так називають тип зображення, в якому яскраво…

Read More Read More

Архітектура християнських храмів

Архітектура християнських храмів

В IV-VI століттях у зв’язку з заміною дерев’яних крокв склепінчастими кам’яними перекриттями базилікальні храми, як мовиться, пережили друге народження. Такі зводи конструктивно складні; дуже не просто викласти каменем опуклі криволінійні поверхні. Будівельники не відразу оволоділи цим мистецтвом. Ймовірно, звід винайшли ще народи ассиро-вавилонської культури (IV- I тисячоліття до н. Е.). Ліси в районах їх проживання (в Межиріччі Тигру і Євфрату) вже зникли, і вони змушені були використовувати для своїх будівель в основному цеглу та створювати перекриваючі поверхні, як кажуть будівельники,…

Read More Read More

Чому церква схожа на церкву? Або трохи про християнські храми.

Чому церква схожа на церкву? Або трохи про християнські храми.

Напевно, у багатьох не раз виникало питання: чому старовинні храми так не схожі на інші будівлі! Як і чому виникла їх своєрідна конструкція! І дійсно, чим обумовлений вигляд церков – одними лише особливостями віровчення та культовими потребами, або тут відображено певні вимоги будівельного мистецтва, вимоги архітектури, бути може, якісь історичні чинники, словом, обставини, які не залежать від ірреальних устремлінь замовників, а мають цілком визначену раціональну основу.

Бузина – стародавній символ відродження. Продовження.

Бузина – стародавній символ відродження. Продовження.

«Бузині млинці – спечені з бузини (чорної бузини) кольором», – записує В. І. Даль. Квіти ці здавна використовуються як ароматизатори сиропів і печених виробів. А то, що чай або настій з квіток чорної бузини допомагає при застудах, всі ми з дитинства знаємо з казки Ганса Христіана Андерсена «Бузина матуся» (1844). «Маленький хлопчик раз застудився, промочив ноги. Мати веліла принести чайник, щоб заварити з бузини чаю – відмінний потогінний! .. Мати засипала в чайник бузини чаю і заварила».Тут в гості до…

Read More Read More

Бузина – стародавній символ відродження

Бузина – стародавній символ відродження

З бузиною пов’язана історична загадка. Чому в фольклорі народів Центральної, Північної та Східної Європи – кельтів, германців скандинавів, слов’ян – настільки важливе місце займає це непримітне, здавалося б, дерево? У слов’янській міфології бузина «існує від початку світу і тому причетна до міфічних протоподій (гріхопадіння Адама та Єви, вбивство Авеля) і християнської історії», – зазначають етнографи Т. А. Агапкина і В. В.Усачева. До неї звертаються: «Бузиновий Адаме!», «Царю бузничий», «Помагай Бог, бузина! Чоловік Божий, Адам, створений від початку світу!».

Наука і релігія – непорозуміння чи протистояння

Наука і релігія – непорозуміння чи протистояння

Протягом багатьох століть неодноразово робилися спроби впорядкувати відносини між наукою і релігією. Якщо знехтувати деякими другорядними деталями, то можна виділити три основні підходи до проблеми.

Катхакалі – індійський релігійний театр

Катхакалі – індійський релігійний театр

Катхакалі, відомий класичний театр танцю Керали, одного з штатів південної Індії, – перегукується з глибоко вкоріненою театральною традицією, в якій драматичне мистецтво – «дар небес», дітище всіх божеств великої індуїстської трійці – Брахми, Вішну та Шиви. Згідно переказу, драматичне мистецтво – за своєю природою – творіння божественне. Спустившись на землю і ставши доступним людям, воно перетворюється на свого роду жертву богам, і не випадково видатний поет і драматург стародавньої Індії Калідаса (IV ст.) назвав театральну виставу чакшуяджна – «зримим жертвопринесенням».

UA TOP Bloggers