Журнал Пробудження

Народи, котрі піклувалися про дерева, уявляли собі місце блаженства у вигляді саду. Образ плодоносного саду на краю світу був знайомий і грекам (сад Гесперид, звідки Геракл дістав золоті яблука), і кельтам (Аваллон – країна яблук на островах далекого Заходу), і слов’янам (сад, де ростуть молодильні яблука і тече жива вода). Наше слово «рай» пов’язується, з авестійським гау – «багатство», «щастя» і давньоіндійським гауе – «дар», «володіння». В західноєвропейські мови позначення чудесного краю прийшло від іранського «парадиз». У греків це слово…

Read More Read More

Коли в розмовах з різними, часом досить розумними та освіченими людьми, починаєш з’ясовувати, чому вони, незважаючи на визнання інтелектуальних заслуг Г. І. Гурджиєва, все-таки потай вважають його більш-менш вдало шарлатанящим «чорним магом» і людиною сумнівної моральності, їх головним аргументом зрештою виявляється, наприклад, такий: «Так він же сам називає себе Вельзевулом!» Так, Георгій Іванович Гурджиєв є автором книги, виданої на Заході і відомої за її підзаголовком як «Розповіді Веельзевула своєму онукові». Але чи є підстава ідентифікувати автора з його героєм? Така…

Read More Read More

В IV-VI століттях у зв’язку з заміною дерев’яних крокв склепінчастими кам’яними перекриттями базилікальні храми, як мовиться, пережили друге народження. Такі зводи конструктивно складні; дуже не просто викласти каменем опуклі криволінійні поверхні. Будівельники не відразу оволоділи цим мистецтвом. Ймовірно, звід винайшли ще народи ассиро-вавилонської культури (IV- I тисячоліття до н. Е.). Ліси в районах їх проживання (в Межиріччі Тигру і Євфрату) вже зникли, і вони змушені були використовувати для своїх будівель в основному цеглу та створювати перекриваючі поверхні, як кажуть будівельники,…

Read More Read More

Напевно, у багатьох не раз виникало питання: чому старовинні храми так не схожі на інші будівлі! Як і чому виникла їх своєрідна конструкція! І дійсно, чим обумовлений вигляд церков – одними лише особливостями віровчення та культовими потребами, або тут відображено певні вимоги будівельного мистецтва, вимоги архітектури, бути може, якісь історичні чинники, словом, обставини, які не залежать від ірреальних устремлінь замовників, а мають цілком визначену раціональну основу.

«Бузині млинці – спечені з бузини (чорної бузини) кольором», – записує В. І. Даль. Квіти ці здавна використовуються як ароматизатори сиропів і печених виробів. А то, що чай або настій з квіток чорної бузини допомагає при застудах, всі ми з дитинства знаємо з казки Ганса Христіана Андерсена «Бузина матуся» (1844). «Маленький хлопчик раз застудився, промочив ноги. Мати веліла принести чайник, щоб заварити з бузини чаю – відмінний потогінний! .. Мати засипала в чайник бузини чаю і заварила».Тут в гості до…

Read More Read More

З бузиною пов’язана історична загадка. Чому в фольклорі народів Центральної, Північної та Східної Європи – кельтів, германців скандинавів, слов’ян – настільки важливе місце займає це непримітне, здавалося б, дерево? У слов’янській міфології бузина «існує від початку світу і тому причетна до міфічних протоподій (гріхопадіння Адама та Єви, вбивство Авеля) і християнської історії», – зазначають етнографи Т. А. Агапкина і В. В.Усачева. До неї звертаються: «Бузиновий Адаме!», «Царю бузничий», «Помагай Бог, бузина! Чоловік Божий, Адам, створений від початку світу!».

Протягом багатьох століть неодноразово робилися спроби впорядкувати відносини між наукою і релігією. Якщо знехтувати деякими другорядними деталями, то можна виділити три основні підходи до проблеми.