Ми сиділи з Мамедкулом на березі одної з проток Амудар’ї, де в тугаях паслося стадо. Вечоріло. На невеликому багатті в мідному чані вирувала вода – ми збиралися пити чай. Неподалік в густій траві возилися дітлахи з найближчого кишлаку. Бесіда наша на цей раз зовсім не стосувалася питань вірувань – Мамедкул із захопленням розповідав про останні дні Хівінського ханства, про події, очевидцем яких йому довелося бути в ранній юності.
– Етнографа? – Можливо, здивується читач, який звернув увагу на заголовок цієї розповіді. – Але яке відношення має етнограф до змій? Адже його мета – вивчати культуру і побут людей. Чи не краще надати цей сюжет фахівцям-зоологам? Цілком логічне міркування. Дійсно, автор має досить туманне уявлення про походження окремих видів плазунів, про будову їхнього організму, їх життєві функції, поведінку й інше. Однак не будемо поспішати відмовляти етнографу в праві поговорити про зміїв. Людина на довгому історичному шляху до досконалості вступала…
Заревівши клаксонами, машина промчала набережною. З одного боку промайнули будови європейської частини міста, з іншого – рейд і човни, що стоять на якорах. Поворот – і ми втискуємося в лабіринт китайських кварталів Пінанга – головного порту Малайзії, столиці штату і однойменного острова. Ранок тільки почався, а вузькі, брудні вулички вже загатив різноплемінний натовп. Жваво, строкато, метушливо. Всі кудись біжать, щось везуть, несуть, про щось говорять, сперечаються. Крики продавців, суперечка, дзвінки велорикш, сміх, плач дітей, рев автомобільних сирен – все злилося…
Плазуни у великому пантеоні тварин-богів завжди займали особливе місце. Дослідники релігій навіть виділяють з зоолатричних культів офіолатрію (поклоніння зміям) – культ, що стоїть осібно. Як виникло це шанування і де його коріння – відповісти не так-то просто. Первісна людина, як відомо, не виділяла себе з природи, вбачаючи в тваринах або братів, або предків, засновників роду. Одних тварин вона робила тотемом – прабатьком тому, що ті були основним об’єктом полювання, інших – тому, що вони викликали страх.
Ще лишень якийсь тиждень залишився до Нового року, а цей поточний рік змії назавжди відійде до історії. Так, він був насичений багатьма подіями, найяскравіша з яких то звісно український Євромайдан та дивовижне пробудження українців. Будемо сподіватися, що цей вогник не згасне в прийдешньому 2014-му році, а ми тим часом проведемо у вічність ось цей 2013 рік, якому по китайському гороскопу судилося бути під знаком змії. Змії надзвичайно цікаві символічні істоти, які виступають то символом вселенського зла, то навпаки добра, сили…
Спонсор публікації: компанія exo-voyn, на сайті якої http://exo-voyn.com.ua/amunitsiya/kobury/ ви можете купити, кобури для пістолетів, справжні мисливські рушниці та відправитесь полювати на героя сьогоднішньої статті – ведмедя. Серед старих мисливців Приамур’я зберігся досі звичай, який представляє інтерес для дослідників найдавніших форм релігійних вірувань. У звичаї цьому, як у краплі води, відбилися уявлення тієї далекої епохи, коли люди жили в основному полюванням, риболовлею, збиранням плодів, ягід і меду. Не дивно тому, що серед первісних людей побутував своєрідний культ звірів, який найчастіше брав…
– Скажи мені, скільки важить сніжинка? – запитала синиця голуба. – Майже нічого, – відповів голуб. Тоді синиця розповіла йому таку історію: – Якось я відпочивала на сосновій гілці, аж раптом почав падати сніг. Це навіть не була заметіль, ні, лише кружляли легесенькі сніжинки, легенькі, мов сон. Оскільки в мене не було інших занять, то я розпочала рахувати сніжинки, що опускалися на мою гілку. І ось впало 3.751.952 сніжинок. Коли ж легенько і тихенько впала 3.751.953-тя сніжинка, таке собі майже…
У 1717 році Петро I , знаходячись в Амстердамі, познайомився з такою собі Марією Доротеей Кзелл. Буваючи у неї в гостях, він звернув увагу на колекцію малюнків, дивовижних по своїй красі і реалістичності. Якимись особливо живими фарбами на білих аркушах пергаменту були зображені рослини і тварини, невідомі допитливому Петру. Абсолютно зачарований побаченим, Петро придбав двісті малюнків для кунсткамери, незадовго до цього заснованої ним з метою збирання всього, що «зело незвичайно».
У коптскому Єгипті був колись поширений культ святих вершників – Сісі, Феодора, Деметрія, Меркурія і Георгія. Кожному з них поклонялися як противнику Сатани. Згідно з легендою, святий Сисиній стратив свою сестру Алабастрію за те, що вона була чаклункою і, перетворившись на кажана, висмоктувала кров у немовлят. На розписі з єгипетського монастиря Бауіт вершник Сисиній списом пронизує жінку, яка лежала біля ніг його коня. Примітно, що близько Алабастрії, серед атрибутів магічних обрядів, знаходиться і фігура крокодила. У християнстві цей сюжет розроблявся…
За твердженням католицького письменника Вейєри, існує нібито близько сорока п’яти мільйонів чортів. У період становлення християнського віровчення ці противники Бога і людей сприймалися в зовнішності звірів, що викликають страх або відразу. Святому Антонію, наприклад, диявол являвся у вигляді огидних тварин і птахів. Він міг без зусиль перетворитися на ведмедя, кішку і навіть гусінь. Живучого в XVI столітті знаменитого мага Агриппу Неттесгеймського постійно супроводжував чорний пес, який нібито був самим Сатаною. Це факти відомі. Менш відомо, що з дияволом часом ототожнювали…