Особливий період у житті Дандарона, який і назвали його біографи духовним подвигом, почався в 1965 році, коли до нього в Улан-Уде приїхав його перший європейський учень. З цього часу можна говорити про виникнення буддизму як релігійного руху на заході Росії. До Дандарона йдуть учні з Ленінграда, Москви, Тарту, Вільнюса, Каунаса, Кишинева, Києва. Дандарон говорив : «Це не вони їдуть до мене в Улан-Уде, це буддизм йде на Захід!»

Якщо що-небудь має бути зроблено, – роби, виконуй з твердістю. Бо розслаблений мандрівник тільки більше піднімає пилу. (Будда) З ім’ям Бідії Дандарона пов’язана перша проповідь буддизму в новому культурному і етнічному ареалі. У маленькому Дандароні, який з’явився на світ 13 грудня 1914 року в сім’ї лами-філософа і поета Агван Силно Тузол Доржи, визнали нове народження тибетського хамбо-лами з Гумбум Джаягси Гегена. Духовний вождь буддистів Бурятії, «Цар Навчання» Лубсан Сандан дає новонародженому ім’я Рігзін, що на санскриті звучить як Відьядхара і…

Read More Read More

Плем’я Бо живе у східній частині Нігерії – краю сирих джунглів. У другій половині 19-го століття, коли англійці приступили до колонізації тутешніх місць, Бо жили в невеликих поселеннях сільського типу, займаючись землеробством. На розчищених від тропічної рослинності полях вони вирощували ямс, кассаву – рослини з бульбоподібними коріннями, овочі, а також розводили кіз, овець, свійську птицю (через муху цеце великої рогатої худоби майже не тримали). Царів в цьому краю не знали. Влада місцевих вождів поширювалася лише на кілька сусідніх сіл, об’єднаних…

Read More Read More

«… У Бідорі пробув я чотири місяці і змовився з індійцями піти до Парваті… де їх головне ідольське капище – бутхана… А бутхана вельми велика, з пів-Твері, кам’яна і вирізані по ній бутові діяння, всього вирізано 12 вінців, як Бут чудеса творив, як являвся індійцям в багатьох образах: перше – в образі людини; друге – в образі людини, але з хоботом слона; третє – людина, а обличчя мавпяче; четверте – людиною в образі лютого звіра… А перед Бутом стоїть величезний…

Read More Read More

У давні часи свиня була головною дійовою особою дивовижних легенд і міфів. Жителі індонезійського острова Сулавесі вважали, що Земля спочиває на величезній свині і коли вона ворушиться, відбуваються землетруси. А на острові Суматра свиню вважали злим духом світу мертвих.

Війна була досить поширеним способом «підтримки» державних суперечок, проте на загальній шкалі цінностей у масовій свідомості індійців куди більш високе місце займала її протилежність – ахімса – ненасильство, або, більш точно – неспричинення шкоди нічому живому.