Browsed by
Category: Психологія і психотерапія

Теорія інтуїції і сучасна наука

Теорія інтуїції і сучасна наука

Отже, мислення людини складається не тільки з логічних міркувань і оперування ними. Проста «кухня» психологічного експерименту дозволяє виявити характерні для вирішення завдань чіткі закономірності деякої іншої діяльності, закономірності розумового «бачення» умов завдання. У реальному розумової діяльності два компоненти мислення – неусвідомлюване моделювання мозком умов завдання і свідоме рішення, – взаємно доповнюючи один одного, утворюють єдину тканину людського інтелекту.

Інтуїція і її експериментальне дослідження

Інтуїція і її експериментальне дослідження

Німецький філософ і математик Лейбніц, мріючи про той час, коли два філософа замість нескінченних суперечок засядуть за стіл, подібно до двох математиків, візьмуть у руки пір’я і замінять суперечку обчисленням. З тих пір минуло кілька століть. Математична логіка, про яку мріяв Лейбніц, отримала великий розвиток. За допомогою цієї науки дійсно виявилося можливим «обчислювати висловлювання». Однак за допомогою сучасних засобів математичної логіки ще не можна «обчислити» винаходи і відкриття, отримати щось принципово нове чи то в науці і техніці, чи то…

Read More Read More

Голограмні педагогіка Олександра Галена. Зсув парадигми виховання «обдарованих дітей».

Голограмні педагогіка Олександра Галена. Зсув парадигми виховання «обдарованих дітей».

У дитячій класичній психології існують вікові градації розвитку психіки дитини. Від нуля і до одного року – вік немовляти. Від року й до п’яти – період раннього розвитку. З п’яти і до семи років – дошкільний вік. Найефективнішим віком вважається від року й до п’яти років. Хоча дитяча психологія зовсім молода наука (близько ста років), але вже пророблений величезний скачок від примітивної дитячої освіти, до психології виховання «обдарованих дітей». А сьогодні дитяча психологія взагалі вийшла на межу корінних революційних перетворень.

І знову про характер. Частина третя.

І знову про характер. Частина третя.

ХАРАКТЕР НАРОДУ Як окремі люди, так і народи мають мати свій характер. А ті самі якості, які повинен мати характер людини, повинен мати й характер народів. Коли який народ не великодушний, не справедливий, не чесний і не відважний, то інші народи ним легковажать і він не має в світі ніякого значення. Той народ має характер, у якого є високі прагнення. У котрого ж нема високих прагнень, у котрого немає вищого бога над розкіш або гріш, той іде по сумній дорозі.

І знову про характер. Частина друга.

І знову про характер. Частина друга.

ВЕЛИКІ МУЖІ І НАРОД Великі мужі витискають на своєму народі тавро свого духа. Не один народ жив у рабстві, приниженні доки не виступили великі мужі й не розпалили своїми гарячими словами боротьбу за свободу. В Італії, наприклад, був таким мужем великий поет Данте. Цілі століття стогнала Італія під чужим ярмом, аж виступив Данте й силою свого слова розбудив у італійців бажання волі й незалежності. Його слідами пішли інші великі мужі — й Італія стала вільною, незалежною.

І знову про характер. Частина перша.

І знову про характер. Частина перша.

СИЛА ВОЛІ «Як слабоволим той мусить бути Хто не може сам себе поворухнути». Так співає англійський поет Денієль. Бо характер формується не тільки добрим прикладом; для цього потрібна ще й тверда сила волі. Лише ця сила дає людині змогу побороти в житті всі перепони і йти прямим шляхом правди. Сила волі — це корінь характеру; пень характеру, це мудрість, використана на добро людям. Людина, яка живе в світі без жодної цілі, не бере участі в житті своєї громади, подібна до…

Read More Read More

Про характер. Частина п’ята.

Про характер. Частина п’ята.

ЯК ФОРМУЄТЬСЯ ХАРАКТЕР Характер формується серед безлічі дрібних обставин, які менше або більше стоять під владою й наглядом людини. Нема ні одного дня, в якому характер не формувався б, чи то в доброму, чи лихому розумінні. Немає ні одного вчинку, хоч би й який він був звичайний, що не мав би цілої низки наслідків, як немає волоса, хоч би й як тонкого, що не кидав би тіні.

Про характер. Частина четверта.

Про характер. Частина четверта.

За великий талант у світі не тяжко, а рідко можна зустріти людину, що має твердий характер. Характерність є тою якістю людини, що викликає для неї в інших пошану. Ця характерність пробивається крізь кожне слово, крізь кожний вчинок людини. Характерній людині можна все доручити; коли вона каже, що щось знає, то вже знає певно, а що обіцяє зробити, те справді зробить. На людину характерну можна покластись. А такої довіри не можна мати й до дуже мудрої людини, коли вона без характеру….

Read More Read More

Про характер. Частина третя.

Про характер. Частина третя.

ХАРАКТЕР – ЦЕ НАЙБІЛЬШИЙ МАТОК Характер — це маєток чоловіка. Він найблагородніший з усіх маєтків. Хто його має, той має право до того, щоб йому всі люди були прихильні і його поважали. Хто його має, той осягне свою нагороду, хоч би він був і не багатий на земні добра: його будуть шанувати, про нього піде добра слава. Справедливо мають у житті найбільше значення ці добрі якості: пильність, чесність, доброта; справедливо зазнають справді добрі найбільшої пошани.

Про характер. Частина друга.

Про характер. Частина друга.

ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК І ХАРАКТЕР Духовний розвиток не знаходиться у тісному зв’язку з добрим характером. Євангеліє частіше звертається до серця чоловіка, а дуже рідко до його розуму. „Жменька морального життя — каже Юрій Герберт — значить більше, ніж ціла скриня вченості”. Правда, й знаннями не треба собі легковажити, але знання мусить бути поєднане з добротою. Духовні ж здібності часто поєднані з найпідлішим характером, з лизунством та підлабузництвом супроти вищих становищем, та безстидністю супроти нижчих. Не один чоловік може мати велике значення…

Read More Read More

UA TOP Bloggers