Дельфінів вчити легко і приємно. Одного разу на виставі з дельфінами був присутній психолог. Він звернув увагу, як багато ті виконували хитромудрих трюків. Психолог прийшов на наступну виставу через тиждень. Програма була зовсім інша, трюки нові, дельфіни – ті ж. Психолог займався навчанням і зміною поведінки людей і попросив у тренера дельфінів дозволу провести один експеримент.
Одного разу студенти видатного американського психолога Б. Скіннера вирішили перевірити, чим відрізняється людина від лабораторних мишей, що навчаються знаходити шлях у лабіринті. Багато закономірностей навчання були відкриті в свій час у цих класичних експериментах на мишах. У центр лабіринту клали шматочок сиру і вимірювали швидкість і кількість помилок, поки пробіжка по лабіринту не стане безпомилковою. Але що ж людина, чи буде вона істотно відрізнятись від маленької білої мишки?
На уроці математики в другому класі вчителька задає дітям завдання: «У Петра три яблука, у Марічки – п’ять. Скільки яблук у них разом? Увага, питання: приведіть рішення задачі». Увага, читачі! Зараз ви зможете перевірити, чи легко вчитися нашим дітям. У класі піднімається ліс рук, і перший же учень впевнено випалює: «Вісім». «Сідай, неправильно, – з прихованим торжеством, долученого до вищого знання заявляє вчитель. Хто знає рішення цього завдання?» Рідкі, не впевнені відповіді: «Вісім», «Вісім». «Шість» (а раптом). І нарешті, тиша….
Влада у нас поняття інтимне, походить від слова «володіти», аж до насильства. «Власть как сласть», – каже російська приказка. На протилежному кінці безпорадність. Між цими словами ми всі і знаходимось. Психологію влади важко зрозуміти, не повернувшись знову до дивної (страшної?) подібності трьох найбільш населених місць – лікарні, тюрми і школи. Там люди віддані у владу. «Від суми та від тюрми не зарікайся» – давня мудрість. А від влади?
В вальдорфській педагогіці в порівнянні з іншими методами поділ почуття і мислення затримується. Іноді це трохи лякає батьків, оскільки діти пізніше починають читати і писати. Батькам краще знати про подібні речі заздалегідь. Для дитини це означає, що вона довше живе в почутті звуків, букв, слів, речень. Спостерігаючи дитину, яка тільки навчилася або вчиться говорити, ви помітите, що вона поводиться зі словами, як з реальними предметами. Грає з ними, створює свої власні. Дивно, але «пишучи» їх, вона робить це цілком відповідно…
Якщо ви роздумували над питанням, що таке хороша педагогіка, то в результаті, ймовірно, прийшли до висновку, що сказати це важко. Тому що справжня хороша педагогіка пов’язана з потребами часу – у двох різних сенсах. По-перше, в різні культурні епохи існувало різне розуміння хорошою педагогіки. По-друге, коли дитина росте, хороша педагогіка повинна рости разом з нею. У нашу епоху теж можна знайти старі педагогічні методи. У дзен-буддійському монастирі, наприклад, ви побачите, що початківець монах, послушник два роки тільки працює в саду,…
У 1919 році, в повоєнний важкий для Німеччини час, в Штутгарті відкрилася маленька школа для дітей робітників фабрики «Вальдорф Асторія», звідси і назва. Про історію першої вальдорфської школи написано чимало цікавих спогадів. Найголовнішим у школі було те, що вона виникла з ініціативи батьків, які хотіли, щоб їхні діти навчалися «не так». Не менш важливо, що у її витоків стояв Рудольф Штейнер – філософ, вчений, дослідник творчості Гете, творець нового людинопізнання, який дав багато нових імпульсів не тільки в педагогіці, а…
Є три речі на які людина може дивитись нескінченно: як горить вода, тече вогонь і як хтось працює (здається, нічого не наплутав). Чому ми полюбляємо дивитись, як хтось працює зрозуміло – така вже наша ледача природа, лиш би самому нічого не робити, хай краще хтось інший працює. А от наша пристрасть до двох одвічних стихій: воді і вогню має куди більш глибоке коріння і ще не аби яке символічне значення. Справді з води ні багато ні мало, а народжується Життя….
Якщо «уявний образ» можна виразити інтелектуально (закрили очі і уявили апельсин), то з «феноменальним почуттям» набагато складніше. Тут ми вже виходимо не стільки на знання, скільки на елемент віри, тобто потрапляємо в область трансцендентального.
Першу практику у розвитку феноменальних можливостей обдарованих дітей почнемо з тренування «уявного образу». Моє завдання полягає в тому щоб дати характеристику цьому феномену, для того щоб батьки і психологи постійно звертали увагу на розвиток «уявного образу» в дитячій психіці.