У попередній статті я прямо розпинався вихваляючи смирення. Сподіваюсь, мені вдалось переконати вас у всебічній корисності смирення? Але от маленька халепа, бути смиренним то не так вже й просто. А точніше – взагалі непросто, навіть неймовірно складно. Що аж постає цілком логічне питання: що нам заважає бути смиренним?
Якось святий Антоній під час невпинної молитви побачив доволі цікаве видіння. Йому раптом відкрились всі пастки диявола, якими він силує та спокушає всіх людей, на їхньому шляху до Бога. «Боже, – став питати у молитві Антоній, – хто ж усіх людей тільки зможе подолати всі ці диявольські перепони?!». І пролунала відповідь: «Смиренний».
В даний час у багатьох маленьких дітей з’являються різні простудні захворювання, в тому числі і віруси. Хворіють вони з високою температурою від 39 до 40 градусів. Батьки та близькі родичі починають дуже сильно хвилюватися за своїх маленьких діток і тим самим приносять їм великої шкоди. Один з головних законів світобудови це: подібне завжди притягує подібне. Коли ви думаєте про погане, ви це притягує в своє життя! Все буде добре, не хвилюйтеся і не панікуйте. Будьте завжди в гармонії, в рівновазі,…
А ви вмієте сміятись над собою? Та з іронією відноситись до власного життя? Чи завжди-завжди серйозні-присерйозні? Взагалі сміх, гумор, іронія часом просто найнеобхідніші речі у нашому житті, і дуже важливо вміти сміятись, причому передовсім вміти сміятись не з когось, чи чогось (там дотепного жарту, смішної комедії), а сміятись над самим собою. Якби у світі було б більше сміху та іронії (особливо самоіронії), було б менше війн, ненависті, фанатизму (зокрема релігійного) і таке інше.
Досократики, які стоять біля колиски універсалістської думки, сузір’я філософів, які мешкали на берегах Іонії, у Греції й Сицилії, заслуговують радше на те, щоб називатися філософами Всесвіту, або філософами чотирьох сторін світу, або філософами безконечності.
У цьому есе у нас буде важка розмова. Я спробую на давньогрецькому прикладі показати вам дві сторони однієї і тієї ж медалі. З лицьовою стороною медалі ви будете згодні, оскільки саме Стародавня Греція дала нашій цивілізації перших справжніх геніїв. А от щодо зворотного боку, ви не те, що погодитеся, а станете в опозицію до моєї філософськи обґрунтованої концепції. Досить важко переконати освічену людину в тому, що 23 століття все людство йшло помилковим шляхом.
У цьому есе поговоримо про передумови раптового попиту на геніальних людей. Повинен вам сказати про те, що тема геніальності людини надактуальна по своїй суті і дуже заплутана за своїм змістом. В якості наочного прикладу, візьмемо тему дитячої геніальності (діти вундеркінди, обдаровані діти, діти Індиго). Усі батьки прагнуть виховати обдаровану дитину. Але як тільки вникають у саму суть питання, то розуміють те, що їм самим не вибратися з цього «темного лісу».
Химери Нотр-Дам нагадують про нетотожність елементів буття, про їх суверенність, про те, що повне підпорядкування елементів системі, повне підпорядкування цілого, повний і послідовний середньовічний реалізм в дусі Платона і всі його пізніші модифікації позбавляють загальні поняття фізичної змістовності. А повна непокора, повна автономія локальних елементів?
У Парижі і кристалізоване в матеріальних пам’ятках минуле культури, і суб’єктивна культурна спадщина — особливості звичаїв, традицій, мислення і психології, що роблять минуле справжнім, відрізняються глибоким зв’язком, інтенсивною взаємодією розуму і емоції, сущого і належного, істини і добра, істини і краси.
У ті дні, про які зараз згадую, я працював у Паризькій Національній бібліотеці, де читав праці великих мислителів XVII століття, пізніших авторів і сучасних філософів і фізиків. А вранці бродив по вулицях Латинського кварталу, по набережних лівого берега і Ситі, вздовж Лувру і найчастіше навколо Нотр-Дам, записуючи майже все, що приходило в голову. Те, що я читав, допомагало бачити Париж, а те, що бачив, допомагало зрозуміти прочитане.