Майстер піднявся на дерев’яний поміст, що оточував піч, сунув сталеву трубку у віконечко. Там, всередині, все білим-біло; але не м’якою, сніжною білизною — сліпуче сяйво розжареного скла рвалося звідти. Майстер набрав потовщеним кінцем шматок трубки скляної маси, як би підхопив його, і, обертаючи трубку акуратним, непомітним рухом, постукуючи по ній, став видувати скляний міхур. У постукуванні цьому, в тихому провертанні трубки чи не головна частина майстерності. Від легкого обертання і похитування залежить рівномірний розподіл скляної маси, правильне виконання задуманої форми….

Read More Read More

«Пейзаж в Овере після дощу» (червень 1890 року) написаний за місяць до самогубства художника, здається, вмістив в собі всю майстерність Ван Гога. Наш погляд, напевно, приверне і віз, в який запряжений кінь, що відбивається в калюжах на ще не сухій дорозі. Але досить підійти до картини ближче, як виявляється разюча обставина: коня на картині немає! Кількома мазками написана упряж, чубчик, грива, хвіст — і все. Відійдемо подалі — і знову сіра конячка біжить по мокрій оверській дорозі.

Цю картину чекали. На виставці «100 картин з нью-йоркського музею «Метрополітен», було, принаймні, десять шедеврів світового рівня, але і серед них вона залишалася особливою. І висіла вона по-особливому: одна на всій стіні, відгороджена з боків легкими полотняними ширмами. І людей біля неї товпилося помітно більше, ніж у інших картин. Тому що це був «Вид Толедо» — знаменитий витвір Ель Греко.

Колір — один з основних елементів мови художника. Але сприймати колір наше око може по-різному. Зараз загальновизнаною є трикомпонентна теорія кольорового зору. Пряме фізіологічне дослідження сітківки ока виявило три типи колбочок: максимум чутливості одних припадає на синій колір, інших — на зелений, третіх — на червоний. Різний рівень роздратування цих трьох каналів і обумовлює сприйняття відповідного кольору. У цій теорії є недоліки, але поки вона працює цілком добре.