У більшості людей буддійська архітектура на Далекому Сході асоціюється з її найтиповішим елементом — пагодою, тобто величною ярусною спорудою з виступаючим вигнутим дахом на кожному рівні. В народній уяві пагоди — це невід’ємна ознака міста і приміського краєвиду, але найчастіше на них можна натрапити у віддалених гірських місцевостях, які є особливо придатними для мовчазного самозаглиблення, для роздумів та усамітнення, характерних для буддійської традиції.

Острівний світ Тихого океану виказує величезне розмаїття культур. Проте від архіпелагу островів Рюкю в Японії до Самоа й Таїті тутешні міфологи відбивають цілком схожі погляди на походження островів.

Спогад про народну пісню на бенгальському діалекті, почуту в дитинстві, повертається до мене: — Що таке острів, мій брате, покинутий колись тобою? — Це ніщо, ніщо, ніщо… — Що то за острів, мій брате, якщо він не є самим собою? У давніх індійських текстах острів подається як замкнутий, окремішній пречудовий Всесвіт. Вони описують Джамбудвілу (острів Джамбу) як один із семи величезних обмежених масивів — символів родючості та достатку, кожен з яких оточений одним із семи морів — солоної води, соку…

Read More Read More

Покрівля, бані та інші архітектурні елементи церков середньовічної Русі були так перейняті символічністю, що віруючі могли збагнути закладену в кожну з них духовну ідею ще звіддаля.