До фактів відносяться відповіді на традиційні питання телевікторини «знавців»: що? де? коли? Що намальовано, де і коли… Друге питання можна зняти (географічні дані ні в кого сумнівів не викликають), але доведеться додати ще одне: яким чином? Саме же непросте питання – про мету всієї цієї циклопічної діяльності – поки відкладемо.
Таємниця пустелі Наска… Десятки років журнали і газети передають розповіді очевидців, які своїми очима бачили загадкові зображення на перуанському плато. Скільки всяких версій, одна фантастичніше іншої, було висловлено з цього приводу, скільки відповідей на питання: хто, коли, яким чином і, найголовніше, з якою метою наніс на земну поверхню ці гігантські зображення (їх називають геогліфи)? Версії створювалися, лопалися, як мильні бульбашки, при зіставленні з фактами, народжувалися нові версії, а таємниця залишається нерозгаданою і до цього дня. Щоб переконатися в цьому, досить…
Історія містики сходить до глибокої старовини. Одна з умов її появи – відносно розвинене абстрактне, логічне мислення. Вважається, що містика у своїх джерелах пов’язана з магією – діями і обрядами, які наш далекий предок скоював, щоб вплинути надприродним шляхом на об’єкти та явища навколишнього світу. Але, мабуть, цей зв’язок набагато більш складний і заплутаний, ніж здається на перший погляд. Первіснообщинні обряди важко відмежувати від матеріальної практики, інстинктивних або рефлекторних дій.
Що тільки не називають містикою! І пророчі сни, і вертіння столом силою думки, і несподівані зцілення, і здійснені пророкування, і загадкові явища. Загалом, все, що з області таємничого. Індійські факіри і «снігова людина», філіппінські хілери і пси-енергія, шамани, астрологія і телепатія, телекінез і гіпноз… Хоча ні, гіпноз як ніби вже узаконив свої відносини з наукою. Скажемо прямо, цьому поняттю не позаздриш. Містика – одним словом.
Осінь в Індії – пора численних свят: процесій, карнавалів, гулянь. Індійці називають їх одним словом – «пуджа». Пуджа – це свято, часто багатоденне, на честь того чи іншого бога, багатозмістовне, «багатошарове», але суть його ясна: одвічна містерія боротьби добра зі злом. У бенгальській столиці Калькутті пуджі присвячені в основному жіночим божествам. Найголовніші пуджі – дві: на честь великих покровительок Бенгалії – кривавої Матері Калі і великої войовниці Дурги. Про Дургу-Пуджу наша розповідь.
Соціальне розшарування суспільства неминуче вело до особливої ієрархії надприродних сил, міфологічна модель космосу охоплювала тепер вже не просто навколишній природний світ, але Всесвіт у цілому. Виникають уявлення про богів – повелителів природних стихій. Грецький Зевс або слов’янський Перун володіли громом і блискавками, грецький Посейдон – морем, а Пан – лісом; їм підпорядковані сонми нижчих природних духів, начебто грецьких дріад (духи дерев), наяд (духи джерел), казкових істот в повір’ях народів Європи, які дожили до нашого часу: лісовиків, водяних, русалок…
Сьогодні журнал «Пробудження» дозволив собі трішки похалявити, та замість традиційної статті до вашої уваги невеличке оголошення від наших друзів та партнерів – сайту http://openmind.com.ua. І таки так – на правах реклами. Отож надалі передаю слово організаторам першої української онлайн-конференції по саморозвитку: Тайм Менеджмент, Психологія, Фітнес, Самопізнання, Особистісний ріст та інше… << http://openmind.com.ua/conference/ >> Участь Безкоштовна! Літо завершилося, всі повертаються з літнього відпочинку і готуються до важких трудових буднів. Переважній більшості людей дуже важко зібрати сили та волю в кулак і…
Вже первісна свідомість зрозуміла взаємозв’язок природної і людської сфер – про це говорять і широко поширені тотемічні повір’я про перевтілення (реінкарнацію) душ померлих людей в тотемічних тварин. Ще раз підкреслю: ця «первісна екологія» ґрунтувалася на надприродних відносинах, але в тих умовах подібна «екологічна концепція» виступала досить ефективним регулятором відносин природи і суспільства. Всюди в первісну епоху отримання надлишків – будь то мисливська здобич або рясний урожай – сприймалося як відхід від норми, що загрожував порушенням нормального плину життя; найбільш успішних…
З часів античності, коли Демокріт і Лукрецій зробили перші спроби пояснити походження релігії, основою релігійності вважався страх людини перед силами природи. Цей страх зберігся і в наш час у відсталих племен мисливців і збирачів, чиє життя майже цілком залежить від природи і мало чим відрізняється від життя первісних людей. «Ми боїмося негоди, – розповідав ескімоський шаман знаменитому мандрівникові Кнуду Расмуссену, – з якою маємо боротися, вириваючи їжу від землі і від моря. Ми боїмося спраги і голоду в холодних снігових…
Коли дияволопоклонники та інші сатаністи умертвляють півня перед вівтарем, на якому розкладені предмети, що нагадують про смерть і пекло, – вони навряд чи замислюються над витоками свого похмурого обряду. Тим часом ще в античній міфології, а потім у середньовічних християнських легендах і народних забобонах, півень займав чільне місце. Його то зіставляли зі світлом і сонцем, то вважали вісником пекла, птахом, що має контакт з підземним світом.