Дана інформація публікується на правах реклами від наших колег. Поєднання духовного і матеріального є запорука успіху в наші дні. Отримати езотеричні знання, розкрити свою духовність покликаний проект «Лотос просвітництва». Наш світ необмежений тим, що ми бачимо. Тільки той, хто віддає собі в цьому звіт, здатний жити повноцінно.
Щорічно напередодні Великого посту (як якби інших постів – Успенського, Петровського та Різдвяного – взагалі не існувало) цікаві громадяни, які бажають долучитися до Церкви, волають до священнослужителів і взагалі до знаючих людей: «Що таке піст? Як треба постити? Що можна куштувати?» І на питання ці батюшки вкупі з їх добровільними помічниками з числа мирян терпляче пояснюють, що піст встановлений для приготування до великого свята Пасхи і що стриманість (що виявляється не тільки в їжі, але і, крім іншого, в подружніх…
В кінці XIX століття теолог Маулана Тханві, автор трактату «Райські коштовності», що вважався хрестоматією етикету для жінок, писав, що у жінки не може бути мови, відмінної від мови чоловіки, вона повинна вміти правильно читати і писати… Етикет вимагав від жінки такої поведінки, яка означала б безмежне і нескінченне самозречення. «Ніколи не думай про чоловіка як про рівного собі, не дозволяй йому обслуговувати себе, – йдеться в цьому трактаті. – Якщо він почне масажувати тобі руки або ноги, зупини його: ти…
Мусульманські реформатори XIX століття намагалися пристосувати звичай парди до віянь нового часу: вони домагалися того, щоб жінки і за пардою, на самоті, мали можливість отримувати освіту і займатися корисною діяльністю. Наступне покоління модернізаторів пішло далі і оголосило парду консервативним пережитком і причиною застою суспільного життя. Парду викривали, оголошували джерелом всіх соціальних лих і мусульмани, і представники інших релігій Індії. Джавахарлал Неру писав у своєму «Відкритті Індії»: «Я не сумніваюся, що серед багатьох причин, що викликали занепад Індії в останні століття,…
Два місяці, і ночі чорнота. Я такого чуда ще не бачив: Праворуч – під покровом краса, Зліва – краса без покривал. Так описав свій любовний трикутник сучасний пакистанський поет. Дві його вершини – дві жінки: одна – стримана і недоступна, інша – відверта у своїх любовних домаганнях. Іносказання це традиційно для індійської мусульманської культури: краса під покровом завжди була символом істинної, а значить, прихованої краси. Вона ж була і привілеєм порядної жінки, якій личило дотримуватися звичаю самітництва – Парду. Краса…
Про роль і місце жінки в сучасному суспільстві говорять багато і суперечливо: одні, прихильники консервативної лінії в «жіночому питанні», наполягають на її негайному поверненні до сімейного вогнища, обмеженому відомою тріадою «кіндер – кірсі – кюхен» («діти – церква – кухня»). Деякі неоконсерватори, стурбовані демографічним і моральним виродженням людства, вважають, що таке «повернення жінки» стане панацеєю від усіх громадських недуг. Їх опоненти, яких у минулому столітті назвали б «прогресистами», ратують, навпаки, за дедалі активнішу участь жінки в політиці: на їхню думку,…
Якось адже треба зрозуміти, звідки взявся цей образ? Деякі натуралісти намагалися пояснити – і досить переконливо – «рибоподібність» нижньої частини тіла русалок тим, що морякам давнини і середньовіччя не раз доводилося спостерігати справжніх морських сирен, тобто дюгонів і ламантинів – морських ссавців, близьких до моржів і тюленів. Моряки, які проводили багато місяців у плаванні без жіночого товариства, могли, напевно, здалека прийняти цих тварин за прекрасних морських дів. Здавалося б, раціональне пояснення. Однак тут знову є «але»… Та не одне!
Всім відомо, що в річках і озерах, в морях і лісових хащах живуть русалки. А от у яких річках і морях? Зрозуміло, в казкових! Але чи тільки казка надає екологічну нішу русалкам та іншим таємничим істотам, залишає сліди на невідомих доріжках загадкового Лукомор’я? І чи тільки відверті казкарі – Гофман і Вельтман, Андерсен і Погорельский, брати Грімм і два Олексія – Товсті – давали нове життя образам, яким замовлений вхід в «серйозну» літературу? А як поставитися до образів русалок у…
Дамаск, одне з найпрекрасніших міст мусульманського світу, славне своїми мечетями. Їх тут сотні – стародавні, просто старовинні і зовсім нові. Є серед них знамениті архітектурні шедеври, що захоплюють гармонією ліній і фарб, багатством і вишуканістю оздоблення. Чи не кожна мечеть в цьому місті, колись бувшому столицею величезного халіфату, має свою історію, під їх куполами приховані святині ісламського світу. Паломники і туристи з усіх кінців їдуть сюди поглянути на небачену красу, поклонитися святиням. Мечеть, про яку ми хочемо розповісти, не входить…
Серце, очі, голова, руки і ноги оспівані в кращих зразках фольклору; їм відводиться багато місця в науковій і художній літературі. А волосся? Вони теж містять в собі чимало таємниць. Деякі з них відкрилися нам на шляху пошуку Істини, і ми хочемо поділитися своїми надбаннями з читачами, сподіваючись, що ці таємниці послужать їм добру службу.