Журнал Пробудження

Мені пощастило бути очевидцем того, як народжувався і складався метод, про який так захоплююче розповів доктор Назлоян (у минулих статтях). У чому ж, власне, він полягає і чому призводить до воістину чудесного зцілення? Лікар-скульптор створює двійника пацієнта, і, в міру того як хворий впізнає себе в скульптурному портреті, а портрет наближається до завершення, хвороба поступово зникає. Це той двійник, якого хворий щодня бачить у дзеркалі, але фактично не звертає на нього уваги. Процес впізнання триває досить довго і болісно, і…

Read More Read More

Про те, що мистецтво психотерапевтичне за своєю суттю, відомо давно, і медицина в усі часи намагалася це використовувати. Психоестетотерапія включає багато видів мистецтва, але найбільш вивченим і універсальним є музикотерапія. Досить відзначити, що вчення про лікувальний вплив музики («ятро-музика») з’явилося вже в кінці XVII століття. Однак як у древніх ритуальних діях, так і в сучасних прийомах використання музики, живопису, поезії, сценічного мистецтва у лікарських цілях, йдеться переважно про вплив на хворого кінцевого продукту творчої діяльності. У нашому методі терапевтичний ефект…

Read More Read More

В останні роки робота в госпрозрахунковій поліклініці звільнила багато часу і дозволила мені використовувати скульптуру в якості самостійного методу лікування. Хворі попередньо проходили обстеження у невропатолога, патопсихолога, психіатра, в клінічній лабораторії. Результати обговорювалися з хворим і його родичами, пояснювалась їм техніка лікування і, якщо зацікавлена сторона продовжувала наполягати на лікуванні портретом, призначався час першого сеансу. На сеансах неодмінно був присутній клінічний психолог, який крім обстеження вів протокол, а також фотограф. Так скульптурне портретування із засобу спілкування і зняття резистентності до…

Read More Read More

У порівнянні з психоаналітичною технікою портретування не потребує концептуальної інтерпретації, розшифровки окремих висловлювань, сновидінь, вчинків хворого, так як його переживання групуються навколо реконструкції дзеркального образу засобами мистецтва. Говорячи метафорично, переживання хворого декодуються в естетичних категоріях, вони за допомогою лікаря-скульптора живлять їх зростання і завершення. Таким чином, поводження з хворим в процесі портретування відрізняється граничною простотою і універсальністю.

Спілкування з душевнохворими вимагає від лікаря чималих емоційних зусиль, спеціальної підготовки. Крім клінічної бесіди існує безліч раціональних і ірраціональних способів проникнення в їхній внутрішній світ. На думку багатьох видних психопатологів, єдиним «діючим початком» психотерапії є тісні емоційні зв’язки, ефективні відносини між хворим і терапевтом. Прагнення посилити терапевтичний вплив емоційного контакту привело мене до ідеї створення скульптурних портретів душевнохворих.