У 57 кілометрах на північний захід від сирійського міста Халеб (Алеппо) в гористій місцевості знаходиться монастир Калат Семан на честь святого Симеона Стовпника. Один з переказів говорить, що Симеон народився в 356 році і оселився в цьому монастирі в 412-му році. Він домігся у свого настоятеля дозволу оселитися на вершині колони в маленькій комірчині. Симеон прожив там, на колоні, 27 років.
Американський дослідник Р. Вудвортс провів цікавий експеримент. Він сфотографував обличчя акторів з «заданими» емоціями (подив, страх, страждання, відраза, презирство і т. д.) і попросив випробовуваних вказати за фотографіями, що виражають ці обличчя. Помилки виявилися настільки незначними, що ні про яке вгадування або випадковий збіг не могло бути й мови. Мову емоцій можна розуміти! Більше того, в процесі спілкування людина інтуїтивно «зчитує» з осіб не тільки яскраво виражені емоційні прояви, але і більш тонкі їх нюанси.
Почалося все, мабуть, з філософського твору «Фізіогномічні фрагменти для заохочення людських знань і любові» швейцарського письменника (і заодно пастора) Йоганна Каспара Лафатера (1741 – 1801). Цюріхський пастор став європейською знаменитістю, на фізіогномічні сеанси до нього їздили аристократи з різних країн, надсилали свої портрети, гіпсові маски. Віщун в більшості випадків потрапляв, як кажуть, «в десятку». Якось в Цюріху об’явився імпозантний абат з вишуканими манерами і гострим розумом. А Лафатер, побачивши священика, передрік, що він скінчить життя на шибениці. Через деякий час…
На острові Сіркам розповідають: «Зустрілися колись банан і камінь і почали сперечатися про те, яким бути людині. Камінь сказав: «Люди повинні виглядати так, як я. У них повинна бути тільки права сторона, одна рука, одна нога, одне око, одне вухо, і вони не будуть вмирати». Банан відповів на це: «Ні, люди повинні бути схожим на мене, у них повинно бути дві руки, дві ноги, два ока і два вуха і вони повинні виробляти на світ дітей, як я». Так сперечалися…
Щоб не втомлювати читача загальними міркуваннями про сакральне і профанне, подивимося, як втілюється вся ця модель в конкретних міфах. Горяни острова Сіркам, про який вже йшлося у минулих статтях, так уявляють собі основну вітагонічну першоподію. … Коли всі люди ще жили на священній горі Нунусаку під верховенством діви Мулуя Сатен, жив серед них чоловік на ім’я Амета. Одного разу під час полювання він знайшов на іклі у вбитої ним свині кокосовий горіх, перший в світі. Амета посадив горіх, з нього…
Багато століть їде по світу на сірому ослику мудрий і веселий чоловік. Його знають всюди і скрізь – це Ходжа Насреддін. Втім, строго кажучи, його не можна називати «ходжа». Цей титул отримує лише той, хто від початку до кінця здійснив весь складний і виснажливий ритуал великого хаджжа – паломництва до Мекки до головних святинь мусульман. Насреддін в Мецці то дійсно був, можливо, навіть цілував чорний камінь храму Кааби, але от часу на те, щоб обійти його, як годиться, сім разів…
Міфологія свідчить про те, що прагнення осмислити навколишнє, вивести закономірності існування людини, природи і суспільства було споконвіку притаманне людям. Одним з перших філософських пошуків первісності було звернення до генезису, походження. Питання «звідки ми?» хвилювало людей на зорі історії не менш, ніж воно хвилює нас зараз.
Напевно, єдиний спосіб відповісти на це дивне на перший погляд питання – проаналізувати ту культурну інформацію, яка дійшла до нас з того часу, і спробувати розшифрувати її, перевести на сучасну мову. Напевно, дані про універсальні властивості людського мислення в епоху первісності слід шукати в однотипних явищах, що мають або мали настільки широке поширення в різних частинах ейкумени, щоб їх не можна було б запідозрити у взаємному впливі або в тому, що вони походять від одного і того ж кореня. Такі,…
Кому не відомо: коли у людини горе, душевний розлад, гостре розчарування, вона, як правило, шукає співчуття у близьких, у друзів, прагне «вимовити» свої неприємності. І це зрозуміло – наші емоції тісно пов’язані з промовою, зі словесним їх виразом. Те, що висловлено вголос, як би відчужується від людини у слові: при цьому нерідко «відходить», полегшується і переживання. З дуже давніх часів знають цю особливість людської психіки і служителі різних релігійних культів. На цьому ґрунтується і дія молитви. Якщо людина щиро віруюча,…
Ще Джотто (початок XIV ст.) показував частину апостолів у «Таємній вечері» зі спини. Надалі, віддавши більшу перевагу виразності аніж правдоподібності, художники стали розміщувати всіх, окрім Іуди, по один бік столу. Така і чудова фреска Андре дель Кастаньо у Флоренції (1457 р.), де Христос і учні сидять як би в широкій ніші, викладеній різнобарвним мармуром. Всі тут занурені в себе і розділені великими урочистими інтервалами. Підкреслена відособленість Іуди перетворює «Таємну вечерю» в якусь подобу суду над ним: він привертає дуже багато…