Журнал Пробудження

Після того ми пізнали культурну цінність писанки, цього мистецького і ритуального твору українського прадавнього мистецтва, мимохіть насувається питання, як виглядали первісні мальовані яйця. Всі мотиви писанкової орнаментації без сумніву вказують на архаїчний характер її походження, але все ж таки нелегко уявити собі вигляд писанки давніх віків. Невже могли зберегтися якісь зовсім давні зразки в могилах або печерах? Ледве, чи це було би взагалі можливе. Ще й досі селянки Галицької Волині вважають яйце, — призначене до писання, початком живого єства, курятка,…

Read More Read More

Квітна неділя. Люди виходять із церкви з посвяченими базьками … «Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень буде Великдень, будемо їсти хрін, паску, ковбаску!» В селі оживлення. До Великодня ще тільки тиждень. Господарі розбирають загати, жінки місять глину, білять хати в середині й зі-двору, ліплять приспи, хоч руки не раз добре задубіють, особливо коли Великдень ранній, з початком квітня.

Переходячи тепер до легенд у зв’язку з крашенням великодніх яєць, слід зазначити, що ці оповідання відзначуються чисто християнськими прикметами. Майже всі вони тематично відносяться до Христових страстей і Воскресіння. Почин у малюванні писанок приписують Марії Магдалині або Богоматері. Давній грецький переказ згадує, що після Вознесіння Ісуса Христа на небо, з наміром проповідувати Євангеліє прийшла до Риму свята Магдалина і коли предстала перед тодішнім римським імператором Тиберієм, подала йому яйце зі словами «Христос воскрес». Перші християни — довідавшись про це, завели…

Read More Read More

Велику культурну вартість окрім орнаментації великодніх яєць має ще й їхня обрядова сторона в значенні звичаїв при крашенні та призначенні писанок. В селі Гриняві на Гуцульщині зберігся надзвичайно цікавий, давній переказ, який найкраще ілюструє, яке значення мало фарбування великодніх яєць. Отож:

Здається, що чисто християнським характером відзначуються писанки з хрестиками. Насправді хрест використовувався в орнаментиці українських писанок ще за довго до християнства, хоча все ж таки сучасні хрестики — як писанкові мотиви наскрізь пронизані християнським духом. Найбільше вони виступають на гуцульських писанках у всіх варіаціях, а також поєднуються з прямокутниками та трикутниками у виді фігур, званих «церковці».

У дослідженнях української писанкової орнаментики, яка йде до нас з глибоких віків кращими друзями та супутниками стануть дві цікаві панянки: археологія і етнографія. В хронологічному значенні геометричний писанковий орнамент безумовно є найстаршим і тим помітніший, що його зміст творить багата символіка. Взагалі цей рід орнаменту треба вважати своєрідним письмом, графічним зображенням якоїсь ідеї, а його поодинокі елементи складаються у зіставленні зі собою у декоративну цілісність.

Писанка була головним предметом релігійного культу на Україні вже в глибокій давнині й проіснувала з своєю обрядовою частиною до наших часів, зберегла своє багатство оригінальних прикрас і має завдяки тим прикметам дуже важливе культурно-історичне значення. Через розмалювання звичайне куряче яйце перетворюється в писанку, в цей рід освячення яйця, переміщення його в справжній символ, з всіма атрибутами на зразок талісмана. Основою цієї переміни є крашення, покриття шкаралупки знаками, малюнками, які зображують абстрактні уявлення. Тому нічого дивного, що наші писанкарки вважають свою…

Read More Read More

І знов з наближенням світлих пасхальних святкувань ми починаємо висвітлювати різні обрядові та сакральні значення наших більш ніж багатих традицій, а одною з самих яскравих пасхальних традицій є звісно що великодні яйця або писанки. Мабуть ні для кого не секрет, що обрядова сторона українського (тай не тільки українського) звичаю на Пасху малювати писанки зберігає дуже багато давніх елементів, які являються суттю первісного релігійного світогляду, вираженого в пребагатій символіці. Однак можемо лише тоді пізнати роль писанок як слід, коли дослідимо їх…

Read More Read More

Ось і прийшла нарешті Весна, хоч і з деякими запізненнями, але від цього вона стала ще тепліше, ще очікуваніше, чи не так? Попереду найбільше християнське свято – Пасха. Хоча втім не лише християнське, але й язичницьке, адже для язичників Пасха – це якраз прихід теплої очікуваної всіма Весни, коли природа пробуджується після зимової сплячки, воскресає та оживає. І символом цього воскресіння з давніх давен було яйце, яке люди, чи то християни, чи то язичники фарбували та розмальовували. Так народжувались писанки….

Read More Read More