Журнал Пробудження

Добро і зло. Такі різні поняття, а по суті своїй вони – перевертні, обертові на осі істини. І суперечка їх нескінченна, вони вічні супутники, дві сторони однієї медалі. Може бути, добро у всепрощенні? Тоді відкриємо в’язниці і знищимо закон як інструмент соціального насильства над особистістю. Але хіба самі заповіді добра не є вже насильством, посяганням на свободу вибору? Що таке гармонія? Може бути, умиротворена рівновага сил? Але хіба рівновага досягається недіянням? Ні, гармонія – це протидія, протистояння, протиборство! Колись, на…

Read More Read More

Велика більшість свято вірить, що нинішня атрибутика православ’я безроздільно належить церкві. Проте сама церковна споруда і сьогодні базується лише на двох архітектурних формах: шатровій, що прийшла з Візантії (св. Софія), що символізує Єрусалимський храм, і фалічної, баштової, тієї самої, що увінчана головою-цибулькою. Походить ж ця форма від місцевого язичництва, і призначення її – цілком утилітарне. Ось що пише про це «Слов’янська хроніка» Гельмольда (близько 1172 року):

Чи доводилось вам, примруживши очі, розглядати сліпучий кружечок сонця в безоглядних просторах небес? Думаю, що молоді очі, які тільки відкривають для себе світ, неодмінно знайомі з цими колючими в сліпучій своїй яскравості, золотими променями, що розбігаються в різні боки… Скільки років людство поклоняється символу хреста, спочатку з язичницькою його ідеєю, пізніше – з християнською! Століттями апологети різних віровчень трактують цей символ, але чомусь їм не спало на думку просто примружитись і підняти очі до сонця.

«Хліб насущний», «не хлібом єдиним», «блудний син», «козел відпущення», «знамення часу», «альфа і омега», «вмивати руки», «люди доброї волі», «кесарю кесареве», «камінь спотикання», «перекувати мечі на орала», «око за око, зуб за зуб», «так буде світло», «ім’я їм легіон», «сіль землі», «тримати під спудом», «земля обітована», «берегти, як зіницю ока», «в поті чола», «суєта суєт», «метати бісер перед свинями», «мерзоту запустіння», «хай мине мене чаша ця», «колос на глиняних ногах», «не створи собі кумира» – список біблеїзмів у нашій мові…

Read More Read More

За новорічним та весняним кругом народних свят іде третій, літньо-осінній цикл. У давніх римлян, які через свої північно-східні провінції мали великий вплив на ще язичницьку традицію та сусідню слов’янську обрядовість, починався він святом «Розалія», яке після прийняття християнства було перенесене на Зелені Свята, зберігаючи і надалі виразно зазначений і досі захований характер свята померлих (походи на цвинтарі) та великого свята розцвілої природи (прикрашування хат зеленню).

Сьогодні нерідко задаються питання: кришнаїти – це випадковий рух, занесений за кордону молодіжною модою, або у нього є якісь коріння? Я б не став переоцінювати масштаби руху Харе Крішни у нас, та й на Заході. Звернемося до історії Бхактісіддханта Сарасваті Тгакура. Духовний вчитель Шрі Бхактіведанти Свамі Прабхупади намагався ще на початку минулого 20-го століття поширити «Свідомість Крішни» на Заході. Те ж саме незадовго до Прабхупади робили його колеги. Результати були дуже скромні. В Англії ініціювали лише одну жінку, старшу леді…

Read More Read More