Журнал Пробудження

Соціальне розшарування суспільства неминуче вело до особливої ієрархії надприродних сил, міфологічна модель космосу охоплювала тепер вже не просто навколишній природний світ, але Всесвіт у цілому. Виникають уявлення про богів – повелителів природних стихій. Грецький Зевс або слов’янський Перун володіли громом і блискавками, грецький Посейдон – морем, а Пан – лісом; їм підпорядковані сонми нижчих природних духів, начебто грецьких дріад (духи дерев), наяд (духи джерел), казкових істот в повір’ях народів Європи, які дожили до нашого часу: лісовиків, водяних, русалок…

Вже первісна свідомість зрозуміла взаємозв’язок природної і людської сфер – про це говорять і широко поширені тотемічні повір’я про перевтілення (реінкарнацію) душ померлих людей в тотемічних тварин. Ще раз підкреслю: ця «первісна екологія» ґрунтувалася на надприродних відносинах, але в тих умовах подібна «екологічна концепція» виступала досить ефективним регулятором відносин природи і суспільства. Всюди в первісну епоху отримання надлишків – будь то мисливська здобич або рясний урожай – сприймалося як відхід від норми, що загрожував порушенням нормального плину життя; найбільш успішних…

Read More Read More

З часів античності, коли Демокріт і Лукрецій зробили перші спроби пояснити походження релігії, основою релігійності вважався страх людини перед силами природи. Цей страх зберігся і в наш час у відсталих племен мисливців і збирачів, чиє життя майже цілком залежить від природи і мало чим відрізняється від життя первісних людей. «Ми боїмося негоди, – розповідав ескімоський шаман знаменитому мандрівникові Кнуду Расмуссену, – з якою маємо боротися, вириваючи їжу від землі і від моря. Ми боїмося спраги і голоду в холодних снігових…

Read More Read More

Коли дияволопоклонники та інші сатаністи умертвляють півня перед вівтарем, на якому розкладені предмети, що нагадують про смерть і пекло, – вони навряд чи замислюються над витоками свого похмурого обряду. Тим часом ще в античній міфології, а потім у середньовічних християнських легендах і народних забобонах, півень займав чільне місце. Його то зіставляли зі світлом і сонцем, то вважали вісником пекла, птахом, що має контакт з підземним світом.

У нової мусульманської держави з’явилося безліч сусідів, всередині її були самі різні за статусом регіони і народи. Треба було виробляти принципи відносин з ними. І положення про джихад доповнилося трактуваннями понять «дар аль-іслам» – земля ісламу, територія повного панування мусульман, «дар аль-харб» – земля війни, тобто немусульманські території і «дар ас-сульх» – земля договору, тобто володіння іновірців, де мусульмани політичної влади не мають, але користуються релігійною свободою. Канонічні тексти про ці землі вельми суперечливі, тому богослови тлумачили їх залежно від…

Read More Read More

З давніх пір існує міф про ворожість і несумісність християн і мусульман. У свідомості жителів мусульманського Сходу зберігся образ християнина – завойовника і агресора, руйнівника традицій, який нав’язує їм чужу західну культуру. А для деяких європейців і по цю пору мусульмани – це фанатики, готові вбивати всіх, не згодних з їх вірою. У цих столітніх стереотипних уявленнях виразно чується відлуння і хрестових походів, і османських завоювань, і колоніальних війн XVIII-XIX століть. Помітні в них і сліди релігійної проповіді, яка завжди…

Read More Read More